Состояние человека после инфаркта. Реабилитация в домашних условиях

Важным моментом для больного после перенесенного инфаркта миокарда становится умение правильно управлять своими эмоциями в повседневной жизни. Такая адаптация к негативным событиям поможет избежать стрессовых ситуаций, которые часто становятся причинами последующих инфарктов и резкого повышения артериального давления.

Личностная реакция зависит от длительности заболевания, его тяжести и интеллектуальных возможностей человека.

Люди, пережившие инфаркт миокарда, нередко страдают депрессией. Наибольшее влияние на развитие депрессии у больных инфарктом оказывает снижение качества жизни и функциональных возможностей. Далее идет возраст больных и заболевания, обычно связанные с возрастной патологией: атеросклероз сосудов головного мозга и артериальная гипертония. Значительно влияет на формирование депрессии тревога. Четвертая группа причин развития депрессии у больных инфарктом миокарда обусловлена выраженностью сердечной патологии (размером инфаркта миокарда, аритмиями и нарушениями проводимости, развитием отека легких и т.п.). В состав пятого фактора, оказывающего влияние на формирование депрессии у больных входят:

• выраженность поражений внутренних органов при повторном инфаркте миокарда,
• инвалидность пациентов,
• наличие хронической аневризмы сердца,
• сахарный диабет.

Страх перед заболеванием за свое будущее трансформируется в защитные психологические реакции, не способствующие выздоровлению больного. Эти расстройства угнетают мотивацию к лечению и снижают дисциплину, а, как известно, для эффективного лечения человека требуется высокая дисциплина, наличие мотивации к выздоровлению. Следовательно, все пациенты с инфарктом миокарда нуждаются в целенаправленной психологической коррекции. Для точного выполнения лекарственных назначений необходимо изменить отношение к болезни, создать мотивацию к дисциплинированному лечению.

Чтобы создать благоприятные условия для выздоровления, больным необходимо предоставить максимум достоверной, реальной информации о заболевании, факторах риска его развития, возможных причин обострений, медикаментозных препаратов, научить самоконтролю за течением болезни. Страх перед болевым приступом можно снизить путем обучения пациенту методике самоконтроля, правильного и своевременного купирования приступов стенокардии.

Каждому пациенту с инфарктом целесообразно создать «лечебную перспективу». Он должен представить положительный эффект терапии и в сфере этого – новые рубежи, к которым он идет. Необходимо найти новые, привлекательные для больного жизненные цели.

Пациенты с инфарктом миокарда должны испытывать эмоциональную поддержку лечащего врача. Эмоциональная поддержка – это умение показать больному, что его полностью принимают как личность, разделяют его трудности и понимают его переживания.

Кроме того, для больного важно, чтобы близкие и родственники всячески поддерживать его, поощряли его попытки к адекватным физическим нагрузкам и не относились к нему как к неполноценному или тяжелобольному. Это может отрицательно сказаться на его психологическом состоянии.

Чтобы предотвратить стресс и его последствия, рекомендуется:

наладить режим труда и отдыха;

обеспечить полноценный сон;

регулярно гулять на свежем воздухе;

найти хобби или вернуться в любимое занятие.

Відновлення після інфаркту протікає в кілька етапів і виключити хоча б один з них не можна, тому що успіх заходу можливий тільки при комплексному впливі на організм. 

Основні етапи:

• Перший – протікає в стаціонарі і становить від 10 днів до трьох тижнів. Пацієнт отримує потужну лікарську терапію, перебуваючи спочатку у відділенні реанімації та інтенсивної терапії, а потім в кардіологічному відділенні.

• Другий – називається стаціонарно–амбулаторним, триває 28 діб. Пацієнт проходить його в спеціалізованих санаторіях або центрах кардіореабілітаціі.

• Третій – повністю амбулаторний, тривалістю 2 місяці. Можна відновлюватися в домашніх умовах і паралельно відвідувати поліклініку, лікувально–фізкультурні центри.

Скільки триває реабілітація після інфаркту, залежить від кількох факторів:

• ступеня ураження міокарда;

• загального стану здоров'я;

• наявності чи відсутності хронічних патологій внутрішніх органів;

• реакції організму на лікування.

Час початку занять визначається лікарем в залежності від ступеню враження міокарда та стану пацієнта.

Після стабілізації стану рекомендується виконувати невеликі фізичні вправи, спочатку пасивні, потім більш активні, а саме:

1-4 день — суворий постільний режим.

5-7 день — сидяче становище, можна звісити ноги з ліжка.

2 тиждень — можна почати пересуватися недалеко від ліжка.

3 тиждень — короткі піші прогулянки по палаті.

4 тиждень — прогулянки середньої тривалості за межами кімнати (палати), підйом та спуск по сходах під контролем супроводжуючої особи. Відновлення найпростіших рухомих навиків має відбуватися протягом перших кількох тижнів після нападу.

С 6 тижня призначається лікувальна фізкультура, заняття на велотренажері, піші прогулянки, підйом сходами, легкий біг підтюпцем, плавання. Завдяки спеціальним вправам можна поліпшити кровообіг та відновити функцію серця.

Лікувальна фізкультура після перенесеного інфаркту. Контроль лікувальної фізкультури після інфаркту. Лікувальна фізкультура дуже важлива в реабілітації після серцевого нападу. Навантаження має збільшуватися дуже обережно. Після кожного збільшення навантаження необхідно вимірювати тиск та пульс. Якщо показники відрізняються від норм, навантаження потрібно зменшити. Якщо ж відновлення в стаціонарі протікає сприятливо, можна продовжити відновлення в кардіологічному реабілітаційному центрі (санаторії) під наглядом спеціалістів.

Щоб прискорити відновлення після інфаркту, часто потрібно кардинально змінити спосіб життя, зокрема харчування, режим відпочинку та праці. Важливим компонентом реабілітаційної програми є корекція раціону. Вона спрямована на боротьбу із зайвою вагою або запобігання її появі, а також зниження навантаження на серце. Крім цього, при збалансованому харчуванні людина одержує корисні речовини, необхідні для нормальної роботи серцево-судинної системи.

Загальні принципи харчування наступні:

• Загальне зниження калорійності їжі.

• Обмеження жирних, борошняних та солодких продуктів, відмова від гострих та пряних страв.

• Мінімум споживання солі — не більше 5 г на день.

• Споживання рідини — біля 1,5 л. щоденно.

• Часте та дробове харчування.

• В раціон обов’язково потрібно включити продукти, що містять клітковину, вітаміни С та Р, поліненасичені жирні кислоти, калій.

Також дуже важливо позбутися шкідливих звичок. У період відновлення, а також у подальшому необхідно відмовитися від паління, а також прийому алкоголю.

Після виписки зі стаціонару пацієнт повинен щоденно проводити вимірювання пульсу та артеріального тиску. Вимірювання слід проводити у спокійному стані, після фізичної активності та прийому їжі. 

В період до року потрібно залишатися під постійним спостереженням лікаря, проходити кардіоскрінінги та дослідження за призначенням. На основі результатів таких діагностичних досліджень лікар може коригувати подальший прийом лікарських препаратів та давати рекомендації про можливі фізичні навантаження. За необхідності пацієнту може знадобитися проходження санаторно-курортного лікування.

Дотримання не складних рекомендацій кардіолога та реабілітолога, внесення адекватних коригувань в спосіб життя та регулярні диспансерні огляди після перенесеного інфаркту дозволять пацієнтам пройти повний курс реабілітації, який допоможе ефективному відновленню після хвороби та попередить розвиток тяжких ускладень.

Усі рекомендовані лікарем заходи дозволять пацієнтам, що перенесли інфаркт міокарда:

• попередити ускладнення

• уповільнити прогресування ІХС

• адаптувати серцево-судинну систему до нового стану міокарда

• підвищити витривалість до фізичних навантажень та стресових ситуацій

• позбавитися зайвої ваги

• покращити самопочуття.