Ніколи жодна людина не готова до того, що доведеться зіткнутись з інвалідністю. Мине багато часу, перш ніж така людина та її близькі зможуть по-справжньому впоратися з цим горем. Адже переживання, пов'язані з набутою інвалідністю, є дуже серйозним випробуванням для для людини та всієї її сім'ї. Волонтери EnableMe Ukraine зібрали інформацію щодо найчастіших проблем, з якими доведеться зіткнутись під час та після війни в Україні, а також поради психологів щодо їх вирішення.
Психологічний стан
Виписавшись з лікарні, колишні військові розуміють, що їм належить жити з каліцтвами все життя, у них часто починається депресія. Через домінуючу в армії маскулінну культуру інвалідність сприймається як «найгірша подія в житті, яку неможливо компенсувати, як повна фізична та соціальна неповноцінність чоловіка». Військовий починає думати про те, що не зможе бути годувальником сім'ї. Та і на саму сім'ю, де з'являється людина з інвалідністю накладаються медичні, економічні та соціально-психологічні проблеми. Не витримавши труднощів, що навалилися, такі сім'ї можуть самоізолюватися, втратити сенс життя.
За словами психологів, два базові типи реакції на важку інвалідність у колишніх військових — боротьба чи самогубство.
ПТСР
Військові, що пройшли війну, та мирні жителі, що стали учасниками бойових дій, роками після завершення подій намагаються закінчити війну, яка триває в них у головах. Пост-травматичний стресовий розлад стає частим (хоча не обовязковим) супутником, а раптові напади агресії деколи стають проблемою.для близьких цієї людини та оточуючих.
До того ж, проблеми з ПТСР ветерани, що відслужили, часто приховують, тому що, якщо вони отримують такий діагноз, у них відразу з'являються обмеження: наприклад, на водійські права або мисливські квитки.
Що ж робити, якщо ви зіткнулись з інвалідністю через війну?
Побути на самоті
Зустріч з інвалідністю майже завжди викликає тяжкий, стресовий стан, людина опиняється у психологічно складній ситуації. Хтось впадає у відчай, хтось плаче, хтось несе біль у собі, хтось стає агресивним та озлобленим, деякі можуть повністю віддалитися від друзів, знайомих, часто й від родичів. Це час болю, який необхідно пережити, час смутку, який має бути вилитий. Тільки переживши горе, людина здатна розглянути ситуацію спокійно, конструктивніше підійти до вирішення своєї проблеми.
Отримати підтримку
Особливо важливою є допомога з боку родичів, друзів. Але коли родичі та знайомі дізнаються про інвалідність, вони теж відчувають стрес. Хтось починає уникати зустрічей, бо боїться як власних почуттів та емоцій, так і почуттів людини, що отримала інвалідність.
У цьому випадку допомогти подолати складний період може психолог або ті люди, які мають схожу інвалідність і успішно подолали важкий період. В Україні є безліч груп та експертів з реабілітації, які допоможуть пройти цей важкий період та почати життя наново - не менш успішне і щасливе, ніж було до набуття інвалідності.
Припинити жаліти себе
Забудьте про позицію «Я – жертва». Усвідомте, що ви несете відповідальність. Ви – причина того, що відбувається у вашому житті. Не зводьте себе докорами і роздумами “а що б було, якби я не…”. У тому, що сталось, і у вашій інвалідності ви не винні!
Прийняти себе
Прийняття своєї інвалідності - умова руху вперед, кажуть психологи. Складно часом прийняти себе, утім важливо не соромитися своїх особливостей та досягати успіху у житті. Чому важливе саме прийняття? Коли людина бореться із собою та своєю інвалідністю, вона втрачає смак життя. Упускає моменти радості і акцентує увагу на своїх негативних, як йому здається, особливостях.
Виходити з дому
Як перестати боятися косих поглядів перехожих? Що ми самі транслюємо, то люди й помічають. Усвідомте свої плюси, читайте та дізнавайтеся нове, щоб стати цікавим співрозмовником. А ще стежте за своїм зовнішнім виглядом.
Спілкуватись
Не відмовляйтеся від зустрічі з друзями, запрошуйте їх у гості. Слідкуйте за своєю зовнішністю та поведінкою. Спілкуйтеся з іншими людьми з інвалідністю - передавайте свій досвід та переймайте чужий.
Згадати про хобі і мрії
Щоб прийняти себе, необхідно стабілізувати самооцінку. Підвищити її можна, перебуваючи якнайчастіше в ситуації успіху. Знайдіть справу до душі та реалізуйтеся в ньому.
Адже життя триває, тому варто зосередитись на тому, що приносить задоволення, розвиток і успіх. Серед військових, що отримали інвалідність внаслідок війни 2014-го року, є різні приклади: деякі займаються парашутним спортом з протезами і продовжують вести активний спосіб життя — але є й такі, хто спився або помер молодим.
Наприклад, відомий київський адвокат та двічі мобілізований (2014 та 2022) військовий Масі Найєм після втрати ока вирішив спробувати здійснити давню свою мрію - навчитись грати на фортепіано. Каже, суттєво переоцінив своє життя та вирішив радіти тому, що є.
Якщо хтось каже, що не вийде, перш ніж їм повірити перевірте самі.