Разом із горем ми відчуваємо безнадію та відчай. Безпорадність і неможливість щось змінити, щоб повернути близьку людину, – те, що мучить і не дає спокою. Це робить горювання ще тяжчим. Але мусимо жити далі – заради себе, заради тих, хто живий, заради тих, хто пішов.
МОЗ опублікував поради від психологині Тетяни Єрмолаєвої, учасниці проєкту «Психосоціальна підтримка під час війни» та однієї з тих, хто надавав підтримку потерпілим та свідкам трагедії у Дніпрі 14 січня 2023 року, коли внаслідок влучання російської ракети у багатоповерхівку загинуло 46 людей.
-
1
Дотримуватися режиму дня
Навіть коли відчуваєте горе, розпач, апатію, необхідно робити щоденні справи - снідати, приймати душ, достатньо спати, виходити на вулицю, хоча б для того, щоб купити продукти. Часом це буває дуже складно, але потрібно підтримувати фізичні сили, щоб мати змогу відновитися психічно.
-
2
Попрощатися та відпустити
Коли ми втрачаємо близьких, то повинні бути вдячні цій людині, бо вона щось залишила для нас, чомусь нас навчила і чимось поділилася.
-
3
Піклуватися про себе
Ми не можемо відмовитися від горювання. Нам потрібно виділити собі час, присвячений людині, яку ми втратили.Це час на ритуали, які відпрацьовані роками: поминальні дні, відвідування кладовища тощо. Але це повинно бути дозованим, це не повинно бути повсякчас.
Як розмовляти з дитиною про війну, дізнайтеся у нашій статті.