Проте розмова про смерть є важливою частиною розвитку дитини і може допомогти їй краще зрозуміти природу життя і смерті.
Чому важливо пояснювати дитині, що таке смерть?
Смерть є невід'ємною частиною нашого життя. З цим рано чи пізно зустрічається кожна дитина: у мультиках, книгах чи реальному житті, і у неї виникають запитання. Якщо вона не отримує відповідей, то починає додумувати сама, бо він не має належного досвіду і знань, тому користується виключно своєю логікою. Найчастіше відсутність відповідей викликає різні страхи: страх власної смерті, смерті близьких, невідомості, чогось потойбічного (якщо відповіді на тему смерті вона отримала з доступних джерел — наприклад, містичних фільмів). У дитини може виникати відчуття, що від неї щось приховують або її дурять.
У якому віці краще розпочати розмову?
Питання про життя та смерть виникають у дітей у віці шести-семи років. Коли вони з'являються, тоді є сенс про це поговорити. Бувають ситуації, коли дитина стикається зі смертю раніше — наприклад, якщо вмирає хтось із близьких чи домашня тварина. Тоді, звісно, можна завести розмову й раніше.
Чому не можна брехати дитині?
Деякі батьки, побоюючись за дитину, обирають брехню. Говорять, що родич поїхав кудись далеко і більше не повернеться. Але так робити не можна. Дитина може відразу зрозуміти, що ви їй недомовляєте чи обманюєте її, тоді вона просто почне втрачати до вас довіру. А якщо вона через якийсь час дізнається правду, то може вважати ваш вчинок за зраду.
Чи не злякається дитина розмови про смерть?
Суть у тому, що питань про життя та смерть більше бояться батьки. Для дорослих ця тема табуйована, бо спричиняє біль, скорботу, відчуття втрати. У дитини таких асоціацій ще немає. Якщо подавати їй інформацію спокійно, грамотно, акуратно, це буде просто чергова відповідь на одне з багатьох питань. І вона цього не боятиметься.
Як розповісти дитині про смерть близької людини?
Про смерть близької людини варто говорити акуратно, без будь-яких подробиць і в тій парадигмі, в яку вірять самі батьки. Комусь легше приймати смерть через релігію, комусь через теорії про душу, комусь через любов і пам'ять.
Важливо дати зрозуміти дитині, що смерть — це щось, чого не варто боятися. Незважаючи на те, що людини більше немає в реальності, вона все одно залишається в нашій пам'яті.
Потрібно пояснити дитині, що ви з нею відчуваєте схожі емоції: можна разом поплакати, спитати в неї, що вона відчуває. Часом буває так, що виникає агресивність на людину, якої немає поруч, і у дорослих, і у дітей. Це емоції, мотивовані думками: "за що він нас залишив", "чому він пішов", "мені необхідно, щоб він був поруч, а його немає". І це також нормально.
Можна зберегти якісь речі близького і пояснити дитині втрату через магічні або навіть казкові тези: наприклад, що в цих речах живе частка близького або ваша пам'ять про нього. Але в жодному разі не можна замовчувати і уникати цих розмов, інакше дитині доведеться переживати це самотужки.
Іноді батьки кажуть: «Тобі поки що рано про це знати». І дитина залишається з цим віч-на-віч, тому що вона не може перестати ставити собі питання, особливо якщо вона бачить сумних батьків або родичів, що плачуть навколо. І в такому разі вона, швидше за все, переживатиме набагато більше страху, ніж якщо батько акуратно пояснить їй, що сталося.
Чи варто брати дитину на похорон?
Все дуже індивідуально: залежить від традицій та світоглядів сім'ї та від особистості самої дитини. Загалом похорон — це далеко не обов'язковий захід для дітей, вони справді можуть налякати. Тим більше, що це не єдиний спосіб попрощатися з людиною. Тобто варто розуміти, для чого необхідно брати дитину на похорон і чи є в цьому сенс.
З іншого боку, для деяких дітей (зазвичай старших) це може бути дійсно важливим моментом у прощанні з близьким, і вони самі будуть проявляти інтерес до похорону.
Як розповісти дитині про свою неминучу смерть у майбутньому?
Варто говорити про це, якщо дитина сама питає. І тут, звісно, теж не треба брехати. Варто обережно пояснити, наприклад, використовуючи фрази: «Так, це природний процес, усі вмирають, але це буде нескоро»; "Ми ще дуже довго будемо разом"; "Я не залишу тебе одного". Важливо дати зрозуміти, що ви будете разом з дитиною доти, доки вона не виросте і не заведе свою сім'ю, але навіть тоді ви все ще будете поряд з нею. Можна перекладати акцент на розмови про життя, про те, скільки в ньому всього прекрасного та дивовижного.
У розмовах із маленькими дітьми на серйозні теми важливо давати інформацію дозовано, в міру дорослішання, а не перевантажувати одразу. Крім цього, багато залежить від того, які питання вони ставлять. Якщо відразу сказати: «Я не знаю, коли я помру, можливо завтра потраплю під машину», — це може викликати страх. При цьому завжди, якщо це все одно здається обманом, можна сформулювати акуратніше: «Ніхто не може знати точно, коли помре, але зазвичай це відбувається вже в старості, коли життя людини добігає кінця».
Поради психологів
Ось кілька порад, які можуть допомогти вам пояснити дитині про смерть:
Обережний підхід
Підходьте до цієї теми обережно і чутливо. Враховуйте вікові особливості та рівень розуміння вашої дитини. Важливо знати, що діти різного віку сприймають і реагують на смерть по-різному.
Використовуйте просту мову
Вибирайте прості слова і фрази, які дитина може зрозуміти. Уникайте складних або абстрактних пояснень, які можуть заплутати її.
Відповідайте на питання
Дитина, безсумнівно, буде мати багато запитань. Намагайтеся відповідати на них чесно і відкрито. Якщо ви не знаєте відповіді, не бійтеся сказати це. Важливо підтримувати відкритий діалог.
Використовуйте природу як приклад
Природа може служити відмінним прикладом для пояснення циклу життя і смерті. Ви можете порівняти смерть зі сезонами, де все живе проростає, росте, цвіте і потім вмирає, але це дозволяє новому життю виникнути.
Звертайте увагу на почуття
Смерть може викликати різні емоції у дітей, такі як страх, сум, злість або незрозуміння. Підтримуйте їх у вираженні своїх почуттів і допомагайте їм зрозуміти, що це нормально.
Віра та духовність
Якщо ваша сім'я має релігійні переконання або духовні цінності, ви можете використовувати їх для заспокоєння дитини і пояснення смерті в рамках вашої віри.
Пам'ятайте про траур
Дитина також може відчувати траур і потребу в підтримці. Дайте їй можливість висловити свої почуття і допоможіть їй знайти способи вираження суму та надію.
Пам'ятайте, що розмова про смерть - це процес, і діти можуть потребувати часу, щоб зрозуміти і прийняти цю тему. Ваша підтримка і обійми грають важливу роль у допомозі їм пережити цей важкий момент.