Особливості усиновлення дитини в Україні

Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

На початку повномасштабного вторгнення росії усиновлення було неможливе, фактично призупинене. Наразі цю процедуру відновили - усиновлення відбувається на загальних підставах з урахуванням норм національного законодавства.

Усиновленою може бути дитина, яка:

·        має статус дитини-сироти;

·        має статус дитини, позбавленої батьківського піклування;

·        дитина, батьки якої дали письмову згоду на усиновлення, засвідчену нотаріусом.

Усиновлення дитини здійснюється без згоди батьків, якщо вони:

·        невідомі, визнані безвісно відсутніми;

·        визнані недієздатними;

·        позбавлені батьківських прав щодо дитини, яка усиновлюється.

Дитина, покинута в пологовому будинку, іншому закладі охорони здоров'я або яку відмовилися забрати з них батьки, інші родичі, може бути усиновлена після досягнення нею двомісячного віку.

Облік дітей, які можуть бути усиновлені та осіб, які бажають усиновити дитину, ведуть служби у справах дітей та Національна соціальна сервісна служба України.

Для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв’язку з віком або станом здоров’я не усвідомлює факту усиновлення.
Родичі дитини мають переважне право на усиновлення дитини.

Усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша 21 року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини.

Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на 15 років.

Усиновлювачами можуть бути подружжя, а також, особи, які не перебувають у шлюбі, за умови, що вони є громадянами України.

Усиновлювачами не можуть бути особи, які:

·        обмежені у дієздатності;

·        визнані недієздатними;

·        позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

·        були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

·        перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

·        зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

·        не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);

·        страждають на хвороби, перелік яких затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України від 20.08.2008 р. № 479;

·        є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини – водночас, наразі, у зв’язку із введенням воєнного стану в Україні, процедура усиновлення іноземцями дітей з України зупинена, а пріоритет серед потенційних усиновлювачів надано громадянам України

·        були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 150-1, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів;

·        не можуть бути усиновлювачами особи однієї статі;

·        інші особи, інтереси яких суперечать інтересам дитини.

Щоб усиновити неповнолітню особу, потрібно звернутися з письмовою заявою до служби у справах дітей за місцем свого проживання.

Заява має бути написана у присутності працівника служби та засвідчена ним. Якщо чоловік або дружина не може особисто звернутися до служби для написання заяви, цей документ, засвідчений нотаріально, може подати один із подружжя.

Заява складається у довільній формі, до неї додаються такі документи:

·        копія паспорта або іншого документа, що посвідчує особу;

·        копія картки платника податків або інформація про відмову від такого документу;

·        копія документа, де зазначено унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (це може бути ID-картка або закордонний паспорт, якщо є);

·        довідка про заробітну плату за останні шість місяців або відомості про суми виплачених податків, або довідка про подану декларацію про майновий стан і доходи за попереденій календарний рік (якщо усиновлювачами є сімейна пара, таку довідку може подавати один із подружжя, який має постійний дохід).

Сума сукупного доходу на кожного члена сімʼї має бути не меншою, ніж установлений законодавством прожитковий мінімум. У 2024 рік, ця цифра на одну людину на місяць становить 2 920 грн.

Також знадобляться такі документи:

·        копія свідоцтва про шлюб або витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);

·        висновок про стан здоров’я кожного заявника;

·        засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення дитини одним із подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

·        довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органами внутрішніх справ за місцем їх проживання;

·        копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням;

·        довідка про проходження курсу підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, з рекомендаціями щодо кількості, віку та стану здоров’я неповнолітніх, яких може усиновити заявник, за формою, затвердженою Мінсоцполітики (якщо громадяни України, які бажають усиновити дитину, є її родичами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками чи батьками-вихователями, така довідка не подається).

Законодавством України не визначено мінімальну площу житла для усиновлення дитини подружжям могло усиновити. Міститься лише вимога щодо того, що у помешканні усиновлювачів має бути облаштоване місце для занять та окреме спальне місце для дитини. Окрім цього, житлове приміщення повинно перебувати у задовільному санітарно-гігієнічному стані.

При цьому, якщо майбутній усиновлювач перебуває в шлюбі, висновок про стан здоров’я та довідку про наявність/відсутність судимості подає кожен із подружжя.

Крок 1 – Стати кандидатом на усиновлення (послуга доступна онлайн або оффлайн).

Крок 2 – Протягом п’яти робочих днів після перевірки документів служба у справах дітей проводить обстеження житлово-побутових умов заявника і складає акт.

Крок 3 – Пройти курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, який організовують центри соціальних служб.

Після завершення навчання заявнику видається відповідна довідка (протягом десяти робочих днів).

Крок 4 – Служба у справах дітей готує висновок про можливість бути усиновлювачем і ставить на облік кандидатом.

Крок 5 – Після цього, майбутній усиновлювач може ознайомитися з даними дітей, отримати направлення для знайомства і особисто поспілкуватись.

Крок 6 – Подати до служби у справах дітей за місцем перебування дитини заяву про бажання усиновити її.

Крок 7 – Служба у справах дітей розглядає заяву та надає висновок про доцільність усиновлення, який є підставою для звернення до суду - за місцем проживання (перебування) дитини.

Крок 8 – При розгляді справи суд враховує в першу чергу інтереси дитини.

Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про 

усиновлення; взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; особу дитини та стан її здоров`я; ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Крок 9 – На підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Водночас, дітям, які сьогодні позбавлені батьківського піклування, можливо допомогти шляхом влаштування їх у сім’ю родичів, знайомих, в сім’ю патронатних вихователів, що є іншою процедурою ніж усиновлення.

Охочі взяти дитину на виховання в сім’ю можуть звернутись до служби у справах дітей за місцем свого проживання/перебування, Національної соціальної сервісної служби України або скористатись чат-ботом «Дитина не сама» https://t.me/dytyna_ne_sama_bot

Також існують наступні особливості усиновлення, пов’язані, перш за все, із війною та введенням воєнного стану в Україні:

·        усиновлення дітей, які проживають на окупованих територіях, проводиться після деокупації та відновлення роботи служби у справах дітей;

·        дітей, яких евакуювали за межі України, можна усиновити тільки після їхнього повернення;

·        евакуйованих у межах України можна усиновити за місцем евакуації;

·        громадяни України, які проживають на окупованих територіях, беруться на облік кандидатів в усиновлювачі після відновлення роботи служб у справах дітей;

·        ті, хто евакуювався за межі України, беруться на облік після повернення в Україну;

·        якщо майбутні усиновлювачі евакуювалися в інший регіон України, то можуть стати на облік кандидатів за місцем евакуації;

·        ті, хто вже є кандидатом, можуть звернутися до обласної служби у справах дітей за місцем евакуації, надати пакет документів і висновок про можливість бути усиновлювачами, а також ознайомитися з інформацією про дітей, які перебувають на регіональному обліку.

! Процедура усиновлення дитини з інвалідністю така сама як і дитини без інвалідності.

Окрім усиновлення в Україні можливі такі форми сімейного виховання дітей, позбавлених батьківського піклування: 

·        Опіка/піклування - встановлюється для виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Опіка встановлюється над дітьми, які не досягли 14-ти років, піклування — над неповнолітніми дітьми з 14 до 18 років. Опікун (піклувальник) зобов’язаний виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, психічний та духовний розвиток, а також забезпечити повну загальну середню освіту. Тобто надалі він є законним представником дитини. Опікун також має право самостійно визначати способи виховання дитини з урахуванням бажання самого вихованця і рекомендацій органу опіки та піклування. Переважне право на опікунство надається дійсним родичам дитини, а також особам, у сім’ї яких вже проживає ця дитина. За підопічною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, тобто всі державні гарантії, передбачені законодавством. На усиновлення дитини, над якою встановлено опіку/піклування, потрібна письмова згода опікуна/піклувальника. Її може надати й орган опіки та піклування.

·        Прийомна сім’я — сім’я або окрема особа, що взяла на виховання і спільне проживання від одного до чотирьох дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування за оплату. Прийомні батьки несуть обов’язки з виховання та розвитку дітей і є їхніми законними представниками. Рішення про утворення прийомної сім’ї приймає районна держадміністрація або виконавчий орган міської чи районної в місті ради. За прийомною дитиною зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, це передбачає збереження усіх державних гарантій. Важливо, що прийомні батьки зобов’язані сприяти подальшому усиновленню дитини. Перешкоджання в забезпеченні такого права дитини є підставою для перегляду рішення про подальше існування цієї прийомної сім’ї. Водночас прийомні батьки мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення своєї прийомної дитини.

·        Дитячий будинок сімейного типу — окрема сім’я, що добровільно за оплату взяла на виховання не менш як 5 дітей-сиріт та/або дітей, позбавлених батьківського піклування. Загальна кількість дітей у дитячому будинку сімейного типу не має перевищувати 10, враховуючи й рідних дітей. Батьки-вихователі несуть обов’язки з виховання та розвитку дітей, тотожні батьківським, і є законними представниками своїх вихованців. Рішення про утворення дитячого будинку сімейного типу приймає районна держадміністрація у м. Києві або Севастополі, виконавчий орган міської чи районної у місті ради. За вихованцями дитячого будинку сімейного типу зберігається статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, що передбачає збереження всіх держгарантій. Батьки-вихователі зобов’язані сприяти подальшому усиновленню підопічних. Перешкоджання у забезпеченні такого права дітей є підставою для перегляду рішення про подальше існування цього дитячого будинку сімейного типу. Водночас батьки-вихователі мають пріоритетне перед іншими право на усиновлення свого вихованця.

Чи допускається роз’єднання братів, сестер під час їхнього влаштування у сімейні форми виховання?

Допускається лише за обставин, що мають істотне значення. Їх установлюють органи опіки та піклування (наприклад, за наявності порушень розвитку та стану здоров’я одного з братів, сестер тощо).

Для влаштування дитини в сім’ю потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім'ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.
На який час діти влаштовуються в сім’ї громадян?
·        Усиновлення дитини є безтерміновим, оскільки усиновлювач приймає у свою сім’ю дитину на правах дочки чи сина;
·        під опіку дитина влаштовується до 14-річного віку, під піклування — з 14 до 18 років;
·        в прийомну сім’ю та дитячий будинок сімейного типу діти влаштовуються до досягнення 18-річного віку або до закінчення навчання у професійно-технічних/вищих навчальних закладах. Оособи, яким встановлено інвалідність, можуть продовжити проживати та виховуватися у прийомній сім’ї до досягнення ними 23-річного віку.

Контроль за умовами утримання, виховання, навчання дітей в сім’ях опікунів, піклувальників, прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу здійснюють служби у справах дітей за місцем проживання. Відвідування відбуваються щонайменше раз на рік згідно з відповідним графіком.
Крім того, кожен громадянин може повідомити службу у справах дітей або органи Національної поліції про помічені факти неналежного виконання обов'язків вихователя.
Усі подробиці про усиновлення в Україні ви знайдете у нашій брошурі.

Матеріал створено за підтримки PravoVsim.org.