Як пережити смерть близької людини: поради психологів

Як впоратися зі втратою коханого? Чи допоможуть жалоба та поминки? Чому нам так складно відпустити померлого? Як повернутися до нормального життя та перестати злитися на весь світ? І коли час бити на сполох, якщо ваша близька людина божеволіє від горя? Волонтери та експерти-психологи EnableMe Ukraine зібрали поради на цю непросту тему.

Смерть близької людини є однією з найбільш важких і впливових подій в житті кожної людини. Втрата коханої людини може викликати біль, сум і незрозуміння. Процес опанування таких емоцій переважно стає довгим і складним, адже смерть близької людини означає закінчення стосунків із нею. Принцип тут такий самий, як при розлученні чи розлуці. Відбувається втрата звичного способу життя, думок та мрії про майбутнє. Це дуже болісна сепарація.

Горе допомагає переоцінити життя, подивитися на нього з іншого боку. Чужа смерть допомагає відчути себе живим. Важливо усвідомлювати почуття, які піднімаються з втратою. Це зазвичай дуже сильний гнів, вина, образи. Також це емоційні реакції, які довго стримувалися. Наприклад, велика проблема виникає тоді, коли завершуються тяжкі стосунки, де були недомовленість та образи. Їх доведеться опрацьовувати навіть після смерті одного із учасників, інакше все це так і висітиме важким каменем на вашій душі.

Психологи стверджують, що тим, хто може говорити про почуття та їх переживати, набагато легше пережити втрату. Адже горе — це теж дуже сильне почуття. Будь-яке наше почуття – це спосіб звернути увагу на потребу, яка не задовольняється. 

Напевно, ви хоч раз чули про те, що у горя є шість стадій: шок, заперечення, гнів, торг, депресія і прийняття. Про це дуже важливо знати, тому що на кожній стадії у людини різні потреби. Тільки пройшовши їх усі, можна по-справжньому зцілитись від втрати.

Якщо людина перебуває на стадіях шоку і заперечення, то єдиним фактором, що підтримує, може бути людина поруч з нею. Він допомагатиме, наприклад, щось не забути. Люди в такому стані стають дуже неуважними. Говорити щось, пропонувати, радити на цій стадії марно. Людина, швидше за все, не почує, тому що вона не перебуває в контакті з довкіллям. 

Стадію торгу ще називають бунтом проти Бога. В цей період людині, що переживає втрату, хочеться всіх звинувачувати, з'являється агресивність і почуття провини. Часто можна почути: "Раптом я щось могла зробити", "Раптом я зробила недостатньо", "А якби я це зробила, то все було б інакше".

Найважчий період горювання - це депресивна стадія. Але цей етап водночас і найпотрібніший, і найважливіший. Тільки після нього можна прийняти те, що сталося. Психологи кажуть, що депресія — це спосіб нашої психіки подолати складні умови. 

Щоправда, така адаптація може стати небезпечною. Депресія може зволікати. Люди можуть роками не прибирати речі померлих, постійно розмовляти з ними. У зв'язку з цим починаються проблеми з нервовою системою, порушення апетиту та сну, бажання піти в іншу реальність (алкоголь, наркотики). Деякі наслідки депресії виліковуються лише медикаментозно.

У людини на стадії депресії можуть розвиватися негативні переконання: "Моє життя закінчено", "Все буде погано", "Я більше ніколи нікого не зустріну". На цій стадії не варто говорити: "Та все добре, підемо розвіємося", "Пішли піднімемо тобі настрій". Нам хочеться підбадьорити і розвеселити друга, що сумує. Але іноді краще просто побути з ним. Дати зрозуміти, що ви поряд, а він не один.

Що ще можуть зробити рідні? Як би не було важко це прийняти, але порятунок потопаючих — справа самих потопаючих. Єдине, що ви можете зробити, це дати людині можливість говорити. Іноді варто акуратно нагадати, що можна звернутися за допомогою. Не всі можуть упоратися самі, і це нормально.

Є певні механізми, що дозволяють завершити стосунки. Навіть, якщо це смерть. Тут має бути три фокуси уваги: прощення, прощання та подяка. Потрібно попрощатися і не чекати, пробачити, відпустити та подякувати. Тільки тоді стосунки завершаться. Тільки тоді людина зможе побачити життя і рухатися нею. Прийняти сам факт, що людини більше немає, що вона пішла назавжди. Досвідчений психолог допоможе пройти цей етап екологічно і ефективно. Така допомога спеціалістів в середньому займає рік. Але всі люди та ситуації різні – точний прогноз ніхто не дасть.

Є кілька кроків, які можуть допомогти вам поступово відновити своє емоційне і психологічне благополуччя після втрати близької людини.

Дозвольте собі горювати

Важливо дозволити собі виражати свої почуття та горе. Не приховуйте свою сум і біль. Плачте, якщо вам хочеться. Це нормальна реакція на горе.

Знаходьте підтримку

Пошукайте підтримки у своєму оточенні. Розмовляйте з друзями і родиною, які розуміють ваше горе. Поділіться своїми почуттями з іншими.

Приділяйте увагу самозаботі

Самозабота є важливою частиною процесу відновлення. Дотримуйтеся здорового режиму харчування, вправляйтесь і відпочивайте достатньо. Забезпечте своєму тілу та розуму необхідний відпочинок.

Пошук професійної допомоги

У деяких випадках, особливо якщо горе видається непереборним, корисно звернутися до психотерапевта або консультанта. Професійна допомога може надати вам інструменти для справляння з втратою.

Створіть пам'ять

Збереження пам'яті про вашу близьку людину може бути цінним і втішним процесом. Розгляньте можливість створення альбому зі спільними фотографіями, написання листа або вірша, присвяченого їй.

Дайте собі час

Процес справляння з горем є індивідуальним, і кожній людині потрібен різний час. Не поспішайте і не очікуйте, що ви повинні "відновитися" за певний строк. Дайте собі дозвіл на горе та відновлення.

Долучайтеся до груп підтримки

У вашому місці проживання можуть існувати групи підтримки для тих, хто пережив втрату. Приєднання до такої групи може допомогти вам спілкуватися з людьми, які проходять через подібні труднощі.

Пам'ятайте про самого себе

Ваше горе і втрата не змінюють вашого власного життя. Намагайтесь знайти способи знаходити радість і впевненість в майбутньому.

Згодом, коли ви пройдете через процес справляння з горем, ви зможете знову знайти радість у житті і зберегти пам'ять про вашу близьку людину в своєму серці. Головне - дозволити собі пройти цей складний шлях і шукати підтримку та втіху там, де вона доступна.