Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer
Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer

Я Оксана, і я вижила - історія українки з інвалідністю з дитбудинку, яка стала легендою світового спорту

Вона народилася з великими проблемами зі здоров'ям внаслідок катастрофи на ЧАЕС, жила в дитячому будинку, зазнаючи регулярного насильства, пережила ампутацію ніг, але не зламалася.

Оксана Мастерс | © Instagram

Історія українки Оксани Мастерс (Instagram)

Ця історія змусить вас задуматися про те, наскільки важкою може бути доля, і наскільки сильним може бути людський дух. Українка, яка стала американкою та світовою легендою, своїм прикладом доводить, що ніхто не має права опускати руки навіть у найважчих ситуаціях, бо будь-хто може набагато більше, ніж він думає. Її звуть Оксана Мастерс і вона граючи бере олімпійські медалі з кількох видів спорту, знімається в рекламах найвідоміших брендів, а ще - волонтерка, блогерка та просто гарна дівчина. Утім якою ціною вона це все здобула і через скільки болю їй довелось пройти - читайте в її історії далі.

“Я не була впевнена, чи хочу я розповісти все, що трапилося зі мною, - каже Оксана Мастерс. - У мене в голові було так багато причин, через які я не маю цього розкривати світові. Мама, яка пережила достатньо. Хлопець, який не готовий почути ці деталі. Що подумають спонсори?? Зрештою, я приходила до однієї причини, через яку мала це зробити - інші жінки”.

Без шансів

Оксана, тоді ще Бондарчук, народилася у Хмельницькому. І вже з цього моменту було ясно, що у житті дівчинці доведеться непросто. У неї було відразу кілька вроджених вад розвитку, викликаних радіацією, - колінна гемімелія (що призводить до різної довжини ніг), п'ять пальців, що зрослися на руках (великі пальці були відсутні) і шість пальців на ступнях. А потім з'ясується, що вона не має частини шлунка і частин м'язів на руках і зв'язок. Окрім того, дівчинка народилася без зубної емалі.

« Радіація мала цікавий вплив на мій внутрішньоутробний розвиток. Я народилася здоровою дитиною, але мала значні вроджені дефекти кінцівок і деяких органів. Я народилася з шістьма пальцями на кожній нозі, п’ятьма перетинками на кожній руці і без великих пальців. Моя ліва нога була на шість дюймів коротша за праву, і на обох моїх ногах були відсутні опорні кістки. І останнє, але не менш важливе, моє коліно плавало в моїй С-подібній лівій нозі. Медичний термін для одного з діагнозів - Tibia Hemimilla. »

Батьки відмовилися від дитини, тому її тяжке дитинство пройшло в дитячому будинку, де вона зазнавала регулярного насильства. 

«Там, звідки я родом, були витоки радіації, – розповідала вона у 2015 році сайту usatoday.com. – Міліціонер у моєму селі ходив і казав: «Запріться». І люди забивали вікна та двері, не виходили на вулицю день чи два, щоб дати радіації вщухнути. Я росла у дуже бідному дитячому будинку, тож їжі було мало. Ніколи не було достатньо їжі, щоб угамувати голод. Я мало що пам'ятаю, але завжди знала, що в мене буде мати, просто треба було почекати».

Американська мрія

У 7 років їй представився перший подарунок долі – дівчинку удочерила самотня 43-річна американка Гей Мастерс, яка працювала логопедом, та відвезла її до США.

Оксана Мастерс з мамою | © Instagram (Instagram)

Та казки не сталось. Коли Оксана потрапила до США, на неї чекали нескінченні місяці в лікарнях. За кілька років Оксана втратила обидві ноги, адже кінцівки довелося ампутувати вище коліна через показники здоров'я. Відтепер дівчина ходить на протезах. Загалом Оксана перенесла 10 операцій на ногах, руках та зубах.

Все життя дівчини - це суцільні виклики, причому багато з них вона робила собі сама і один за одним виконувала.

Якось на дитячому майданчику вона побачила дівчинку, яка висіла на турніку та захотіла зробити також. Її американська мама намагалася пояснити, що це майже неможливо без великих пальців на руках, але виявилося, що для сильної духом Оксани немає нічого неможливого і вже через два тижні вона так само висіла на турніку.

Переїхавши до Луїсвілла, дівчина захопилася веслуванням. Цьому заняттю ампутація ніяк не завадила, тому її заняття тривали.

Перші кроки у великому спорті

Перша перемога Оксани відбулася у 2010 році на відомому у США турнірі CRASH-B Sprints. Цей турнір українка за походженням виграла, встановивши світовий рекорд. Вже через рік вона досягла успіху на відбіркових змаганнях до Чемпіонату світу з веслування серед спортсменів із вадами, посівши друге місце.

« Я думала про всіх інших жінок, та інших дітей, і про все, через що вони пройшли – і про те, наскільки значущою може бути моя історія для них. Я продовжувала думати про те, як важливо для них бачити мене, не просто цілою, а живою та здоровою. Не як предмет жалості, а як приклад сили. Як жінка, яка здобула владу на іншому боці своєї травми і заслуговує на те, щоб її знали не як суму її переживань, а як суму її дій. Я Оксана, і я вижила »
сказала Оксана в інтерв'ю The Players Tribune.

Незабаром до нагород Оксани додалися бронзові медалі Паралімпійських ігор 2012 року в Лондоні та Кубка світу з веслування 2013 року.

Вражаюче, але дівчині було замало одного лише веслування. Вона почала займатися лижними гонками і тут на неї теж чекала удача у вигляді бронзи на Паралімпіаді в Сочі в гонці на 5 км. Вже через чотири роки у Пхеньяні Мастерс посіла друге місце у біатлонній гонці на 6 км, третє – у лижній гонці на 12 км та перше у лижному спринті, ставши паралімпійською чемпіонкою.

 

В спорті знайшла кохання

Окрім перемог спорт подарував дівчині ще одну важливу річ – вона закохалася у легкоатлета-візочника Аарона Пайка, з яким тепер ділить не лише любов до спорту, а й один до одного.

Оксана Мастерс знімалася в рекламі Toyota та Proctor&Gamble, The Hartford, Visa та Nike і ставала головною героїнею статей та фотосесій для Sports Illustrated та ESPN The Magazine.

Її біль - під татуюваннями

На тілі Мастерс залишилося багато слідів жорстокого поводження, якого вона зазнала в дитячих будинках. Дорослою вона почала прикривати шрами татуюваннями.

« Я хочу володіти своєю історією. Сказати вголос найважче: я зазнавала насильства. Татуювання, на відміну від шрамів, можна вибирати. Коли я роблю нове татуювання, я ніби говорю: «Я хочу, щоб моя історія була розказана в цьому кольорі, цього розміру, в цьому місці, виглядала так і нагадувала мені про це. Тож, якщо мої справжні шрами можуть відбивати моменти безсилля, то в татуюваннях я відчуваю глибоку мету »

Як багаторазова призерка Кубків світу, Чемпіонатів світу та Паралімпійських літніх і зимових видів спорту, Оксана Мастерс є втіленням тріумфу людського духу над будь-якими перешкодами.


Чи була корисною Вам ця стаття?

Повідомити про помилку? Повідомте зараз.

Знайдіть відповіді на всі ваші запитання у нашій Спільноті