Не обмежувати себе у тому, що ти можеш - історія моделі на кріслі колісному Олександри Кутас

Олександра Кутас народилася в Дніпрі. Внаслідок лікарської помилки при народженні отримала травму спинного мозку і з раннього віку пересувається за допомогою крісла колісного. Утім, легких шляхів не обирає.

"Я навчалася у звичайній школі, проте виключно завдяки бажанню моєї мами та підтримці шкільних викладачів. Мій випадок — швидше, виняток, ніж правило, тим більше тоді, 2000 року. Школа не була пристосована для навчання людей з інвалідністю. Мені допомагали дідусь, бабуся, батьки. Коли я перейшла у п’ятий клас і на різні уроки треба було ходити в різні кабінети, моя класна керівниця віддала нашому класу свій кабінет на першому поверсі, і вчителі просто спускалися до нас на свої уроки".

Ще навчаючись у школі, Олександра Кутас захопилася журналістикою і вступила до студії телебачення і преси «Вместе». Вона вчилася брати інтерв'ю у різних творчих людей, вести програми, їздила на фестивалі. Коли студія виграла конкурс ЮНІСЕФ, Олександру обрали, як одну з найкращих юних журналістів, запросили до Нью-Йорку на нагородження.

Тоді ж Олександра захопилася психологією. Дитяче захоплення переросло в глибоку прихильність, і після закінчення школи Саша вступила на факультет психології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, на якому провчилася 4 роки на денному відділенні, незважаючи на непристосованість університету. 

Коли Олександра закінчила університет з червоним дипломом, тоді ж почалися бойові дії на сході країни, і в Дніпро почали прибувати поранені військові. Дівчина працювала психологом після університету, але не дуже тривалий час. Була волонтером у військовому госпіталі в Дніпрі відразу після початку війни.

“Зрозуміла, що є бажання спробувати себе в іншому, поки я молода і в мене немає ще ​​відповідальності за когось, крім себе. Психологія — це той напрямок, до якого я можу повернутися в будь-якому віці, якщо захочу”.

У 2011 році Олександра вперше зацікавилася світом моди. Її надихнули роботи британського дизайнера Олександра Маккуіна. 

Влітку 2015 року Олександра вперше взяла участь в Ukrainian Fashion Week, де познайомилася з багатьма діячами моди. 

“Після цього я почала модельну кар’єру. Я вперше потрапила на український тиждень моди та познайомилася там з Андрієм Саримсаковим. Він запропонував мені спільну зйомку, яка виросла в виставку. Це була перша подібна виставка в Україні, і з цього моменту все і почалося”.

16 липня вона спільно з фотографом Андрієм Саримсаковим презентувала у Києві фотовиставку «Розірви свої кайдани», яка була також представлена в межах Ukrainian Fashion Week. Цей fashion-проект, покликаний зламати стереотипи суспільства щодо людей з інвалідністю, зібрав безліч позитивних відгуків з боку українських і міжнародних видань. 

У 2017 Олександра взяла участь в показі «VIY» Федора Возіанова, який став найуспішнішим в її кар’єрі. Він проходив в Києві, в рамках тижня моди. Про нього написали понад 60 світових видань, в тому числі американський Vogue. Після цього Олександра брала участь в показі адаптивного одягу від Tommy Hilfiger в Нью-Йорку, знімалася для українського Vogue.

У червні 2017 Кутас самостійно вирушила в Нью-Йорк і взяла участь в гала-показі Runway of Dreams для нової колекції адаптивної одягу бренду Tommy Hilfiger.
Під час її поїздки в Нью-Йорк, у неї було дві масштабних зйомки, одна з яких для Vogue Ukraine Online. Це була перша опублікована зйомка в Vogue Ukraine Online з моделлю в інвалідному кріслі. У серпні 2017 Кутас підписала свій перший контракт з модельним агентством Strawberrifox в Нью-Делі тим самим стала першою моделлю з інвалідністю на фешн-ринку Індії.

“Я підписала контракт з модельним агентством в Індії і переїхала на п’ять місяців до Нью-Делі. Це було трохи складно, бо інша країна, культура. Було багато уваги з боку преси, але мало роботи при цьому. Бо це була дуже нова ідея: нестандартна модель в Індії. Тож я брала участь в одному показі там і працювала з декількома фотографами”.

У Олександри Кутас було три великі мети: зробити показ, підписати контракт з агентством і знятися для Vogue. І всі вони були втілені. Дівчина зрозуміла, що отримала емоційне вигорання, тож вирішила зробити перерву. І спробувати себе в іншому.
Олександра переїхала до Києва і працювала над соціальним проектом, пов’язаним з працевлаштуванням людей з інвалідністю. Водночас вирішила спробувати відкрити свій бізнес. Тому вона подала заявку на участь в програмі технічних стартапів ZINC, пройшла п’ять турів відбору, отримала візу і переїхала в Лондон.

“Я завжди відчувала підтримку оточення, та мені однак жахливо бракувало свободи дій. Важко постійно від когось залежати й завжди потребувати допомоги. Наприклад, кілька тижнів тому, коли їхала з Києва до Лондона, я зрозуміла, що ніколи не мала можливості прогулятися цим містом на самоті. Я завжди з кимось. У Лондоні ще у 1980-х роках стали серйозно займатися питаннями доступності, і тепер вони досягли більшого, ніж ми. Тут я не їжджу містом на таксі, як у Києві, а пересуваюся громадським транспортом, вільно їжджу в метро. Досить багато станцій мають ліфт, і абсолютно всі тротуари — з хорошими з’їздами. У Лондоні можна вийти з домівки й самостійно добратися туди, куди тобі треба. В Києві навіть для того, щоб сісти в таксі, потрібна допомога. І удача — щоб водій виявився адекватним і допоміг сісти в машину”.

Олександра багато працює в Лондоні спікером в fashion-університеті -  розповідає про професію, про свій досвід в індустрії моди. Постійні виступи як спікерки почали спонукати її написати і видати книгу.

“Найважливіше – не обмежувати себе у тому, що ти можеш. Буде стільки людей, подій, які обмежуватимуть тебе в тому, що ти можеш хотіти і робити, на що ти здатний. Всі намагатимуться загнати тебе в різні рамки. Найважливіше – не робити цього із самою собою. Найкраще, що ти можеш зробити, не створювати собі рамок. Батьки не пригнічували моїх бажань у важливий для мене період, вони завжди давали мені свободу, і це допомогло мені стати тим, хто я є. Не знаю, що з цього вийде, але як співав Френк Сінатра: I did it my way, і для мене це завжди було найбільшою цінністю. Коли ти маєш внутрішню свободу, то самореалізація – це лише питання часу”.

У квітні 2019 року дівчина вийшла заміж. Обранцем моделі став Стівен Чжао з Китаю, а вже за півтора роки  Олександра Кутас поділилася приємною новиною - вона вперше стала мамою. Незважаючи на побоювання лікарів, дівчині вдалося виносити та народити здорову дівчинку.