Види протезів верхніх і нижніх кінцівок

В цій статті розглянемо види протезів рук і ніг.

За функціональністю протези можна поділити на 2 типи: косметичні та функціональні.

Це активні протези, які частково замінюють функцію втраченої кінцівки. При цьому вони можуть як імітувати зовнішній вигляд втраченої руки або ноги, іноді доволі деталізовано, так і мати «футурістичний» зовнішній вигляд – виблискувати металом або показувати  електроніку і полімерні частини.

Косметичні протези, також відомі як пасивні - це просто оболонки, які відтворюють зовнішній вигляд втраченої кінцівки. Виготовляються протези з міцного пластику, при цьому на них може наноситися малюнок вен. Косметичний протез ноги дозволяє ходити, але не бігати; руки – виконувати найпростіші дії, наприклад, утримання ложки. Використання такого протеза можливо тільки з другою, здоровою рукою. При створенні косметичного протеза  в тому числі враховують колір шкіри, форму долоні, довжину пальців і навіть відбитки пальців, щоб протез був максимально схожий на іншу кінцівку. 
Розглянемо види функціональних протезів рук і ніг за рівнем ампутації.

Сьогодні можна виділити механічні протези рук, біонічні протези, гібридні та спеціальні.

Механічні протези (також їх називають тяговими) - найбільш поширений вид протезування рук. Управління таким протезом виконується за рахунок сигналів від уцілілої частини кінцівки. Зазвичай для цього використовуються м’язи плеча або лопатки, в залежності від рівня ампутації. Цей вид протезів вимагає найменшого часу на адаптацію та звикання.

Рухати пальцями, або згинати руку у суглобі тепер можна за допомогою біонічних протезів. Їх ще називають біомеханічними, біоелектричними, міоелектричними, електронними протезами. Вони значно дорожчі, але здатні відтворювати навіть дрібну моторику. Так само як і механічні протези, вони використовують напруження уцілілих частин кінцівки, але сигнал надходить не від самої кінцівки, а напряму від головного мозку. Ці протези відносять до протезів із зовнішніми джерелами енергії – тобто такий пристрій вимагає періодичної підзарядки. Біонічні протези треба встановлювати якнайшвидше після ампутації та реабілітації. Він не буде працювати адекватно, якщо з моменту ампутації пройшов тривалий час і м’язова тканина культі  атрофувалась разом з нервовими закінченнями. Уникнути цього можна шляхом регулярних спеціальних тренувань, які рекомендують лікарі-реабілітологи. Звичайно, ряд обмежень все одно залишиться – наприклад, піднімати занадто важкі предмети при ампутації значної частини руки або виконувати дуже тонку роботу буде неможливо.

Вони реалізують принцип комбінування тягового протеза і міоелектричного. Для основних рухів використовуються тяги, для управління дрібною моторикою пальців – міоелектричні датчики і сервоприводи на кожен палець. Це досить рідкісні протези, які використовують при високих рівнях ампутації.

Це, по суті, приймальна гільза з механізмом для встановлення вузькоспеціалізованих пристроїв, що дозволяють вести професійну діяльність або займатися окремими видами активності. Наприклад, тримати інструменти, або захоплювати спортивні снаряди. Основна частина протеза зі змінною гільзою, як правило працює на тяговому принципі. 

Вид протезу нижніх кінцівок залежить від рівня ампутації. Існують протези, які включають колінний шарнір (для ампутацій на рівні стегна) або не включають (для протезів гомілки і стопи).

Встановлюють при ампутації та протезуванні пацієнту, якому  вдається зберегти власний колінний суглоб. Найважливішим тут є з’єднання розетки протеза із вцілілою частиною кінцівки. Конструкція протезів в такому випадку простіше, ніж та, яка включає також протезування колінного суглоба. Істотна відмінність також складається в конструкції приймальой гільзи – укорочені протези відрізняються відсутністю гільзи на стегно, завдяки чому доцільно використовувати вакуумне кріплення.
Також протез гомілки може відрізнятися по конструкції стоп – це можуть бути як косметичні стопи, що забезпечують стійку ходьбу, так і спеціальні конструкції, призначені для бігу, стрибків, підняття важких предметів, оснащені амортизаторами і мають підвищений коефіцієнт зчеплення з покриттям, виготовлені із сучасних сплавів .

Полімерний наколінник і силіконовий вкладиш забезпечують вакуумне кріплення протеза до культі. Іноді застосовують додаткове кріплення у вигляді спеціальної стегнової манжети, але це пов’язано із забезпеченням стабільності колінного суглоба в разі індивідуальних показань. Форма і розміри приймальної гільзи для культі і м’якої силіконової вкладки визначаються індивідуально. Через невеликий обсяг м’яких тканин (у порівнянні зі стегном) на гомілки потрібно дуже точний розрахунок і високі вимоги до місця кріплення. Воно ні в якому разі не повинно завдавати незручності користувачеві, тому після виготовлення може знадобитися не одна примірка.

При сучасному протезуванні кінцівок можливе виготовлення моделей, які використовують рухомі колінні суглоби. Такі вироби дорожчі й складніші у виготовленні та процесі адаптації. Але з часом дозволяють пацієнту отримати більш якісне і активне життя. Колінні суглоби оснащуються системами фіксації стабільності, які своєю чергою  активуються вручну або за допомогою ваги пацієнта. Окремі вимоги у виготовленні та моделюванні протезних колін у спортивного протеза. Вони мають витримувати додаткові навантаження, а також можуть обертатися відразу по кількох осях. 
Особливість модульного протеза стегна в тому, що з готових компонентів для кожного користувача збирається індивідуальне виріб, який ідеально підходить по зросту і пропорціям.