Рівні ампутації ноги та ступені мобільності при ампутації

При кожному рівні ампутації мобільність людини змінюється.
Розглянемо основні рівні ампутації нижніх кінцівок.

Існує понад 12 основних рівнів ампутацій стопи. Вони ранжуються від ампутації пальця ноги до ампутації плюсневої зони або повної ампутації плюсни. Для виготовлення протезів можуть використовуватись силіконові комплектуючі. Після ампутацій на рівні стопи протез та взуття слід розглядати як єдиний функціональний вузл.

При ампутації гомілки або ампутації нижньої частини ноги, велика і мала гомілкові кістки поділяються.
Культя гомілки має недостатній м'язовий масив, обпил кісток гомілки, з обмеженою можливістю навантаження на дистальний відділ кукси, тому рекомендується контактна приймальна гільза із захопленням виростків і пом'якшеним вкладишем зі спінених матеріалів. Істотно підвищити зручність носіння та надійність кріплення кукси в протезі можна шляхом застосування лайнерів із силіконового каучуку або поліуретанового гелю, у ряді випадків із кріпленням чохла з дистальною фіксацією.

У процесі вичленування колінний суглоб відокремлюється та видаляється нижня частина ноги. У процесі ампутації зберігається цілісність стегна. Після вичленування в колінному суглобі куксу набуває грушоподібної форми за рахунок виростків стегнової кістки. Вкладний чохол із спіненого поліетилену повинен точно охоплювати куксу, за допомогою додаткових накладок вирівнюють переходи з надвиросткової частини до виростків стегна, що полегшує надягання протезу. Висока опороспроможність кукси не вимагає розвантаження на сідничну кістку.

При ампутації стегна відбувайся часткове видалення стегнової кістки. Після ампутацій стегна можуть застосовуватися як модульні протези, так і протези каркасного виконання.

Багато оригінальних нововведень запропоновано за технологією та матеріалами для приймальних гільз, що комплектують протези. Застосовувані в якості матеріалів для гільз стегна термопласти і шаруваті пластики суттєво потіснили дерево, що раніше використовувалися для цих цілей.

При високих ампутаціях на рівні стегна, наприклад, при ампутаціях на рівні рожна, вичленуванні в тазостегновому суглобі, протезування здійснюють за допомогою протезів з тазовим корсетом. Необхідність у такому протезуванні виникає у тих випадках, коли внаслідок травми чи онкологічних захворювань ампутація у дистальному напрямку неможлива.

На відміну від «класичного вичленування» в тазостегновому суглобі при ампутації в області шийки стегна зберігаються залишки стегнової кістки. Якщо частково або повністю доводиться видаляти одну половину тазу, то в цьому випадку говорять про геміпельвектомію. Співвідношення між опорними частинами та частинами, що охоплюються корсетом, сформувати при цьому важко. В результаті видалення сідничної кістки втрачається посадкова поверхня, а при видаленні клубової кістки зменшується поверхня, що охоплюється напівкорсетом. І тут виникає необхідність часткового захоплення грудної клітини.
При визначенні потреби людини в тих чи інших ТЗР, від сучасного модульного протеза до звичайних милиць, використовуєть ряд формальних ознак.
Всього виділяється чотири ступені мобільності. Розглянемо ознаки кожного ступеня.

Це найнижча ступінь мобільності, властива для високих рівнів ампутації, парної ампутації або при наявності супутніх захворювань. При наявності першого ступеня мобільності пацієнт здатний самостійно сидіти і стояти на протезі з опорою, проте ставати і сідати може лише з підтримкою. Можливо переміщення на ходунках з утриманням рівноваги самостійно. Пацієнт одягає і знімає протезний виріб самостійно, може розуміти і виконувати рекомендації лікарів і інструкції по використанню протеза. Здатний самостійно одягатися і роздягатися.
Це мінімальна ступінь самостійності мобільності, яка підходить для протезування.
Якщо пацієнт не може виконати дій, передбачених для неї, протезування не має сенсу і пацієнту потрібен додатковий етап реабілітації або ж ТЗР іншого виду (наприклад, інвалідне крісло).

У цю групу входять пацієнти з більш високим ступенем мобільності. Вони можуть все те, що і пацієнти першої групи, але також додатково можуть утримувати рівновагу на протезі і милицях, ходити, використовуючи милиці, підніматися і сідати без сторонньої допомоги.
Для таких пацієнтів уже можна рекомендувати протези ніг з колінними вузлами, так як вони можуть освоїти ходьбу за допомогою таких пристосувань, навчитися сідати і вставати на протезі.

Пацієнт може стояти на протезі і утримувати рівновагу без додаткових опор.
Для цього ступеня можливо протезування за допомогою повних протезів ніг з тазостегновим шарніром – відносно рідкосний протез, оскільки ампутація з виокремлення тазостегнового суглоба також досить рідка операція.

Пацієнт з цим ступенем мобільності практично повністю відповідає здоровій людині.

Він може все те, що можуть представники І-ІІІ груп, крім того:

• ходити по гористій або пересіченій місцевості без обмежень;

• ходити, змінюючи швидкість руху довільно і в будь-який момент;

• користуватися протезом протягом практично необмеженого часу;

• використовувати протез для бігу та інших видів фізичної активності і навантажень;

• зберігати рівновагу при стоянні в правильному анатомічному положенні і з правильним розподілом навантаження.

Про те, як отримати ТЗР в Україні, читайте у нашій статті.