Фізична реабілітація після ампутації

У цій статті розкажемо, що можна зробити, щоб почувати себе впевненіше у побуті та фізично почуватися краще.

Доглядання швів після операцій здійснюють лікарі та медсестра. Вам необхідно дотримуватися їхніх вказівок. Особливо це стосується пацієнтів з цукровим діабетом і судинною патологією, оскільки вони знаходяться у зоні підвищеного ризику розвитку інфекції.
Після ампутації шкіра кукси дуже чутлива. За допомогою м'якої щітки або масажного м'ячика можна злегка масувати кукси. Ефективно також розтирати куксу жорстким рушником або мочалкою з махрової тканини. Масажні рухи завжди проводьте від кінця кукси до її основи.
Для щоденного догляду за шкірою кукси необхідно дотримуватись гігієни – рекомендується контрастний душ кукси, миття її дитячим милом. Щодня оглядайте шкіру кукси на наявність будь-яких змін стану шкіри і, у разі їх появи, негайно повідомляйте лікаря або техніка-протезиста. Для огляду кукси зручно користуватися невеликим ручним дзеркальцем.
У більшості випадків для загоєння рани після ампутації знадобиться трьи-чотири тижні, потім утворюється післяопераційний рубець, який необхідно регулярно зволожувати. Щодня змащуйте рубець кремом без запаху.

Важливою проблемою, яку необхідно вирішити, є набряк після операції як природна реакція організму на хірургічне втручання. За нормальних умов набряк спадає через один-два тижні.
 
Поки шви не зняті, рана перев'язується не туго. Спочатку на куксу не можна чинити тиск. Для зменшення набряку в перші кілька днів після ампутації важливо розташовувати кукси вище рівня серця. Потім настає етап компресійної терапії з метою зниження набряку та підготовки кукси до протезування. Така терапія сприяє покращенню кровообігу в культі, знижує біль та прискорює загоєння шраму.
 
Для усунення набряку рекомендується використовувати еластичний бинт, компресійний трикотаж, силіконовий чохол. Також у нагоді стане лімфодренуючий масаж, який робить фахівець. Спочатку всі вищезгадані дії виконує медичний персонал, навчаючи родичів і самого пацієнта. Потім ці процедури пацієнт виконує самостійно.
 
Пов'язка не повинна бути вільною чи тісною. Бинтування кукси проводиться вранці після сну, знімається пов'язка перед сном: тиск у дистальній (нижній) частині кукси має бути максимальним, але не болючим. Чим бинтування вище, тим тиск менший. Це дозволяє уникнути обмеження циркуляції крові у культі.
 
Пацієнтам після ампутації вище рівня коліна рекомендується двічі протягом дня лягати на живіт на 30 хвилин. Голову треба повернути на здоровий бік. Це забезпечує легке витягування м'язів на культі.
 
Для визначення ефективності протинабрякової терапії проводять вимірювання кола кукси вранці та ввечері в одних і тих самих точках вимірювання.Треба записувати результати вимірювань, щоб було простіше визначити, як спадає набряк. 

Контрактура суглоба - обмеження пасивних рухів у суглобі, спричинене рубцевою деформацією шкіри, м'язів, сухожиль, суглоба. Найчастіше виникають згинальні контрактури (тобто стану кінцівки, коли її не можна розігнути) в кульшовому, колінному, ліктьовому суглобах, що перешкоджають протезування і подовжують терміни реабілітації.
 
Методи профілактики:
 
1. Забезпечення правильного становища кінцівки за її іммобілізації. Культя повинна розташовуватися у випрямленому положенні якнайбільше часу. Не можна довго тримати кукси в зігнутому стані, т.к. м'язи будуть коротшати і рухливість кукси знижуватиметься.
 
2. Своєчасне усунення болю та набряку. Після ампутації рекомендується користуватися кріслом-коляскою зі спеціальною підніжкою для кукси ноги, яке запобігає деформації хребта. Іноді необхідно змінювати положення кукси, щоб суглоби не втратили рухливість. Поєднання правильного становища тіла та руху - важлива умова для лікування набряку та болю.
 
3. Активна та пасивна лікувальна гімнастика. При виконанні вправ уникайте рухів, що викликають біль. На першому етапі гімнастика проходить під наглядом лікаря ЛФК, починаючи з дихальної гімнастики, вправ на розтяжку, зміцнення м'язів хребта, рук, здорової ноги, рівноваги та координації.

Фантомним болем називається відчуття болю, що виникає у втраченій кінцівці. Наприклад, відчуття пошкодження тканин, що виникло в момент травми або свербіж, почуття оніміння у відсутній кінцівці. Зниженню фантомного болю сприяють рання активізація пацієнта (сидяче та вертикальне положення), масаж і лімфодренаж кукси, рівномірний тиск у культі, що створюється за рахунок бинтування та компресійного трикотажу, фізіотерапія, ранній початок фізичних вправ, якомога більш раннє протезування.
 
У поодиноких і складних випадках потрібна блокада нервів та хірургічне втручання. Крім участі та підтримки сім'ї та родичів не слід нехтувати допомогою професійних психологів. У перші місяці після операції посилення болю можуть визвати порушення кровообігу в ампутованій кінцівки, тривала нерухомість, інфекції, порушення сну.
 
Причиною появи болю в пізніший період є, в основному, недбалість при догляді за куксами та неправильне носіння протезів. Для перевірки правильності кріплення протеза необхідно надіти протез та зробити кілька кроків. Якщо, незважаючи на дотримання всіх правил його застосування, в культі виникає сильний біль, необхідно звернутися до лікаря.
 
Дуже ефективна дзеркальна терапія. Мозок інтегрує сигнали як вихідні від ампутованої кінцівки (протипоказання – парна ампутація). Можлива допомога психотерапевта. У деяких випадках за погодженням з лікарем використання медикаментів.

Наведемо декілька порад, які допоможуть у період реабілітації:

Намагайтеся вдягатися і роздягатися самостійно 
Замініть ґудзики на липучки. Сьогоднішній асортимент одягу і взуття дозволяє зупинитися на варіантах, які значно спрощують процес користування. Щодо взуття, то окрім липучок сьогодні існують моделі зі спеціальними шнурівками, які зручно зав’язувати однією рукою.
Ви можете готувати самостійно
Використовуєте спеціальні пристрої для відкривання банок та консервів. Також зверніть увагу на спеціальні дошки для нарізання і рубання продуктів. Крім того, існує багато пристроїв, пристосованих для використання однією рукою. Виделка-ніж, наприклад, спрощує процес приймання їжі й робить його більш комфортним.
Повертайтеся до улюбленої роботи
Якщо ви звикли працювати за комп’ютером, зверніть увагу на списки гаджетів, які полегшують цей процес. Існують, наприклад, комп’ютерні клавіатури, створені спеціально для людей з однією рукою.

Життя з протезом ноги – це у першу чергу здобуття нових навичок ходіння і труднощі пов’язані із цим процесом. Ходити на протезі значно важче, ніж без нього. Багато пацієнтів, особливо на перших етапах реабілітації, кажуть, що використовувати милиці – кращий варіант, ніж використання протеза. Але з часом наполегливість у навчанні й тренуваннях дається в знаки, і протез дозволяє таким людям долати значні відстані та повернутися до повноцінного життя. 

Процес реабілітації може бути дуже різним і залежить від психологічного стану пацієнта, його готовності докладати зусиль, а також характеру травми та виду протеза. 

Протез нижче коліна забезпечує більшу стабільність та можливість зберігати баланс, оскільки ампутація не зачепила колінний суглоб. Мозок краще адаптується до такого пересування, а тіло легше витримує вагу і призвичаюється до нових рухів. 

Реабілітація після протезування вище коліна – завжди складніший процес. У вашому протезі буде штучний колінний суглоб. Це необхідно для того, щоб ви відчували більшу стабільність і могли краще розподіляти навантаження. Але вчитися ходити на такому протезі важче і частіше на перших етапах навчання призводить до падінь. Пацієнтам з таким типом протезів потрібно більше використовувати ходунки й милиці для того, щоб відновлювати свою впевненість і рухливість. 
Що потрібно робити аби навчитися ходити за допомогою пртезу?
Процес прилаштування до протезу та навчання користуватися проходить у всіх по-різному. Середній термін навчання - близько п’яти місяців.
Щоб навчитися користуватися протезом, використовуйте наступні поради:
Активно беріть участь у процесі підгонки
Підгонка протеза – один із найважливіших процесів на перших етапах реабілітації після протезування. Чим комфортнішою й надійнішою буде посадка, тим ефективніше ви зможете контролювати свої рухи, й тим легше проходитиме процес навчання. 
Завжди діліться інформацією з протезистом про зміни у відчуттях, повідомте йому про появу дискомфорту або інших проблемах. Завдання спеціалістів – реагувати на ваші відчуття, і тим самим допомогти вам призвичаїтися до носіння протеза. 
Вчіться розподіляти вагу
Обов’язковий етап навчання – використання паралельних брусів. Підтримка необхідна, оскільки ми боїмося навантажувати протез, переносити на нього вагу свого тіла. Не переймайтеся, якщо будете використовувати бруси, як вам здаватиметься, дуже довго. Це найважливіший етап – навчитися розподіляти вагу тіла під час ходіння. Як тільки ваш мозок звикне до нових обставин, а м’язи почнуть кріпнути, ви автоматично почнете покладатися на бруси менше. 
Почніть з опори на обох руках, з часом ви помітите, що опираєтесь дедалі менше, доки не навчитеся пересуватися із мінімальною підтримкою верхньої частини тіла.
Зрозуміло, що цей етап, скоріше за все, буде довшим для пацієнтів, які перенесли ампутацію колінного суглоба. І, як правило – іще довшим для тих, хто проходить реабілітацію після двосторонньої ампутації.
Балансуйте
Вміння тримати рівновагу теж вимагатиме часу. Ваш мозок буде фіксувати відсутність звичних механізмів, які раніше відповідали за баланс тіла. Десятки й десятки м’язів й суглобів пальців ніг, стопи та щиколотки раніше допомагали з рівновагою. Тепер будуть створюватися нові ролі, додатково розвиватимуться м’язи, які тепер братимуть на себе функцію балансу. Спочатку для тренування цих м’язів ви будете витрачати свідомі зусилля. Потім все буде робитися автоматично.
Не поспішайте
Як тільки ви будете готові, ви це відчуєте. Пацієнти розповідають про прилив сил і внутрішнє збудження, яке передує самостійному ходінню. 
Далі робіть все повільно. Витратьте час на те, щоб навчитися стояти. Ваше тіло повинно знайти новий центр рівноваги. Це важливо для майбутніх успіхів. 
Повторюйте вправи зі стоянням знову і знову. Ваша мета – не докладати свідомих зусиль. Запорука успіху – це неусвідомлена стабільність, без якої неможливий подальший прогрес. 
Після того, як стабільність буде досягнена, робіть по одному кроку за раз. Зосередьтеся на цьому процесі. Слідкуйте за роботою м’язів і рівнем вашого комфорту. Комфорт весь час буде підвищуватися аж доки ви не почнете долати великі відстані.

Виконання вправ варто розпочинати після загоєння післяопераційної рани та з дозволу оперуючого лікаря.

Темп виконання вправ має бути повільним, розпочинати необхідно з невеликої кількості повторів, 2-3 рази на день. З часом, вже після зняття швів, кожну вправу треба виконувати близько 10 повторень 2 рази на день за умови хорошого самопочуття та при відсутності протипоказів.

Після реабілітації намагайтеся підтримувати себе у гарній фізичній формі, слідкуйте за вагою, поверніться до улюблених справ, знаходіть нові хоббі і не забувайте відвідувати лікаря за потреби.