Життя після ампутації: труднощі, натхнення та перспективи

Однак життя після ампутації не завершується, а перетворюється на новий етап, де натхнення та визначеність можуть відіграти важливу роль.

Медична ампутація – відсікання, хірургічне видалення хворої кінцівки або її частини з метою врятування життя пацієнта. Рівень кінцівки, у якому вона ампутується, називається рівнем ампутації.

Ампутація - серйозна подія, яка тягне за собою значні зміни в житті людини. Реабілітація після ампутації та підготовка до протезування мають важливе значення у початковий період після ампутації. У наш час досягнення технологічного прогресу дозволяють людям, які перенесли ампутацію, продовжити колишнє життя та зберегти соціальний статус, незважаючи на втрату кінцівки.

Люди стикаються з ампутацією не тільки під час війни. В мирний час найчастішими причинами ампутації є: ускладнення цукрового діабету, ураження судинного русла різної етіології, автодорожні, виробничі чи побутові травми, глибокі великі опіки, злоякісні новоутворення, деякі інфекції, вогнепальні поранення, вроджені аномалії та вади розвитку. Внаслідок тих чи інших причин (або їх поєднань) у тканинах порушуються процеси нормального кровообігу, і до органів не надходить достатня кількість кисню та поживних речовин: може виникати сильний біль, на шкірі можуть з'являтися виразки, відбувається відмирання тканин, яке може перейти до гангрени. У подібній ситуації видалення частини хворої кінцівки буває єдиним можливим способом порятунку життя та здоров'я пацієнта від подальшого прогресування захворювання та неминучого летального результату. 

Після ампутації період адаптації може бути важким. Нові обмеження та виклики вимагають від людини великої сили волі та рішучості. Фізична реабілітація грає важливу роль у відновленні рухових навичок та покращенні якості життя. За допомогою сучасних протезів та технологій, люди після ампутації можуть повертатися до активного способу життя, займатися спортом та навіть здійснювати вражаючі досягнення.

Реабілітацію потрібно розпочати вже в лікарні через кілька днів після операції: існують вправи, які можна робити у ліжку. Відкладати її не варто, бо інакше можуть виникнути контрактури – стійкі скорочення м'язів. Це не лише боляче, а й затягує реабілітацію. Контрактури можна запобігти, змінюючи положення тіла та виконуючи вправи на розтяжку.

Реабілітація також допомагає максимально рано повернути самостійність хоча б у деяких питаннях. Але пацієнтові потрібен фахівець, який спрямовуватиме його протягом усієї реабілітації та допомагатиме просуватися до мети. Обмежитися універсальним комплексом загальнозміцнюючої гімнастики не вийде. Пацієнт повинен щодня робити вправи, розтяжки, долати біль, тренувати баланс, ходьбу. Цей процес може тривати багато місяців.

Коли рана загоїться, потрібно почати розвивати фізичну силу, щоб користуватися протезом, якщо вибір зроблено на його користь: він вимагає більше зусиль (іноді вдвічі більше), ніж використання звичайної кінцівки.

Психологічний аспект ампутації також важливий. Втрата частини тіла може викликати почуття стресу, тривоги та депресії. Важливо мати оточення, яке надає підтримку та розуміння. Психологічна підтримка, спілкування з людьми, які пережили подібну ситуацію, або професійна допомога можуть допомогти зрозуміти та прийняти нову реальність.

Зверніться до психолога

Втрата кінцівки (а тим більше кількох кінцівок) – серйозний удар для будь-якої людини. Британська Національна служба охорони здоров'я зазначає, що люди в цьому випадку зазнають горя та почуття втрати — так само, як при втраті близького. При цьому мотивація до подолання труднощів та бажання повернутися до активного життя є вкрай важливими в реабілітації. Тому рекомендується якнайшвидше звернутися до психолога.

Крім того, корисно поспілкуватися з іншими людьми, які пережили ампутацію (і навіть підтримувати зв'язок з ними протягом усього процесу реабілітації).

Можливо, дітям допоможуть ляльки, схожі на них. Зараз, наприклад, у продажу є (хоча і не скрізь) ляльки Barbie з протезом ноги.

Людині з ампутацією варто підготувати свій будинок до нових потреб. Ширина двері, килим чи поріг можуть стати перепоною для незалежності людини після ампутації. Часто сам пацієнт чи його сім'я через особистий досвід розуміють, що треба поміняти вдома, аби полегшити життя. 

Фахівці рекомендують звертатися за допомогою до ерготерапевтів, які якраз допомагають облаштувати побут так, щоб людина могла повернути навички, необхідні у звичайному житті. "Ерготерапевти можуть навіть заздалегідь - до операції - продумати, що і як можна поміняти будинки для майбутнього самостійного та безпечного життя пацієнта та його родини.

Але знайти грамотних фахівців та гроші на них може бути складно, тому у таких питаннях можуть стати в нагоді підказки людей, які вже пройшли цей шлях. Цих людей можна знайти не лише на форумах та в соцмережах, а й у спеціалізованих некомерційних організаціях.

Протез пропонують використати не всім. Наприклад, у разі ампутації ніг їх не рекомендують людям, які до операції погано утримували рівновагу, а також тим, хто відчуває слабкість або когнітивні порушення. Немовлятам до шести місяців також не рекомендується ставити протези. Користь від протезу руки з'являється, коли дитина вміє сідати, а від протеза ноги – коли намагається встати.

Протез — не єдиний шлях до покращення якості життя. Залежно від особливостей пацієнта та історії хвороби комусь протез допоможе досягти бажаного, а комусь раціональніше використовувати крісло-коляску чи милиці.

Сучасних альтернатив звичайним протезам мало, і досвід їх застосування невеликий. Наприклад, можна пересаджувати руки від донора. Але це пов'язано із серйозними ризиками для здоров'я — а деяким пацієнтам навіть згодом доводиться видаляти донорські руки, зокрема через психологічні проблеми. Варіант при ампутації ноги: замість культеприймальної гільзи можна використовувати імплантат, вживлений у кістку. У цьому підвищується ризик розвитку інфекцій. Також можна використовувати екзоскелети, які полегшують використання протезу.

Життя після ампутації не обмежується втратою, а стає пошуком нових можливостей. Ампутація кінцівки обмежує людину у діях набагато менше, ніж можна подумати. Фахівцям, які допомагають таким людям, рекомендують заохочувати пацієнтів до виходу на роботу, занять спортом і бути соціально активною людиною.

Існує багато прикладів людей, які не тільки адаптувалися до нової ситуації, а й досягли неймовірних успіхів. Після ампутації багато людей повернулися до своїх улюблених занять — від садівництва до керування яхтою. Багато людей повернулися чи почали займатися спортом, професійно та/або аматорськи. Спортсмени з ампутованими кінцівками беруть участь у Олімпійських іграх та інших міжнародних змаганнях, демонструючи свою міць та відвагу.

Важливим аспектом є поширення обізнаності про ампутацію та життя після неї. Інклюзивне суспільство повинно створювати умови, що допомагають людям з інвалідністю відчувати себе комфортно та цінно. Для цього важливо розбивати стереотипи, розповідати історії успіху та сприяти рівному доступу до можливостей для всіх.

Поширення обізнаності про ампутації є важливою складовою будь-якого суспільства, яке прагне стати інклюзивним та розуміючим. Освітлення цієї теми впливає на сприйняття та ставлення до людей з ампутаціями. Ось декілька аргументів, які підкреслюють важливість поширення обізнаності:

1. Розбивання стереотипів: Часто недостатня обізнаність призводить до формування стереотипних уявлень про ампутантів, що може призвести до відчуття відокремленості та дискримінації. Дехто вважає, що ампутанти не можуть жити повноцінним життям або виконувати нормальні роботи. Поширення інформації про те, що ампутація не заважає досягненням та реалізації потенціалу, допомагає змінити цей негативний наратив.

2. Підтримка для ампутантів: Сприяння обізнаності про ампутацію створює підтримку для людей, які стикаються з цією складною ситуацією. Інформація про різні аспекти після ампутації, включаючи фізичну реабілітацію, психологічну адаптацію та можливості реінтеграції у суспільство, може значно полегшити їхній шлях.

3. Сприяння інклюзії: Освіта про ампутацію сприяє створенню інклюзивного середовища, де ампутанти не почувають себе відокремленими або обмеженими. Підвищена обізнаність підтримує зростання розуміння та прийняття різних індивідуальних особливостей.

4. Видимість ролей: Розповіді та історії ампутантів, які досягли успіху у різних сферах життя, допомагають іншим ампутантам бачити, що можливості безмежні. Це може надихати їх на досягнення нових висот та реалізацію амбіцій.

Життя після ампутації – це випробування, яке може стати новим початком. Шлях до адаптації та успішної реабілітації вимагає від людини великої внутрішньої сили та відваги. Проте завдяки підтримці, новим технологіям та особистій визначеності, можливо не тільки відновити якість життя, а й досягнути неймовірних успіхів та натхнення.