Масштабування інклюзії є надзвичайно актуальним, адже, за офіційними даними 2023 року приріст людей з інвалідністю склав понад 300 тис. і ця кількість зростає. Наразі в Україні налічується понад 3 млн людей з різними видами інвалідності. Очевидно, що повоєнна відбудова, в першу чергу, має ґрунтуватись на принципах інклюзії, аби мінімізувати перешкоди, які стримують адаптацію, реабілітацію та самореалізацію людей з інвалідністю.
Для підтримки людей з інвалідністю та хронічними захворюваннями, а також створення для них умов, де кожен почуватиме себе комфортно в усіх сферах, міжнародна організація EnableMe Foundation (м. Сент-Ґаллен, Швейцарія) у 2022 розпочала роботу в Україні.
EnableMe Ukraine використовує сучасні цифрові технології для розвитку інклюзії та покращення якості життя. Місія – залучати партнерів по всьому світу для інформаційної підтримки людей з інвалідністю і створення спільноти, яка сприятиме соціальній взаємодії, особистісному розвитку та інтеграції українців в усі сфери життєдіяльності.
За результатами 2-річної роботи в Україні команда EnableMe Ukraine узагальнила 7 трендів розвитку інклюзії та безбар’єрності під час війни:
-
1
Соціальний бізнес та ініціативи
Війна трансформувала бізнес: підприємці почали допомагати громадам, працевлаштовувати людей з інвалідністю та допомагати державі вирішувати проблеми громадян. Міжнародні експерти відмічають, що Україна зараз створює фундамент для розвитку соціальної економіки найближчих років. Втім, соціальне підприємництво потребує чіткого законодавчого визначення та розробки регуляторних механізмів. В планах Мінсоцполітики – сприяти масштабуванню соціального бізнесу та розвитку культури соціального підприємництва, підтримувати тих, хто впроваджує соціальні ініціативи у бізнес.
-
2
Доступність навчання
З початком повномасштабної війни багато освітніх проектів почали надавати безкоштовний доступ до своїх ресурсів. Доступні навчальні програми підтримують і міжнародні організації разом з Міносвіти: відомство у 2024 році має затвердити Плану заходів із реалізації Національної стратегії розвитку інклюзивного навчання, розробляти курсів для учнів із порушеннями слуху, звукозаписи із детальним описом того, що відбувається у відео, для учнів із порушеннями зору, планується запуск програми «Точка дотику» та навчання дорослих людей, які втратили зір внаслідок війни.
-
3
Створення безбар’єрних міст
Зі збільшенням кількості людей на кріслах колісних, протезах, із втратою зору чи слуху зростає потреба в облаштуванні інклюзивних просторів. На жаль, небагато міст можуть похвалитись доступністю просторів. Не відповідає належному рівню адаптації до потреб людей з інвалідністю і громадський транспорт. Ініціаторами масштабування доступності, здебільшого, виступають окремі громадські організації та представники бізнесу. Завдяки їм створюються онлайн-мапи інклюзивних місць (кейс «ЛУН»), чи дослідження просторів на предмет облаштування інфраструктури для людей з інвалідністю.
-
4
Покращення цифрової доступності
У 2022-му в Україні ухвалили європейський стандарт цифрової доступності EN 301549 як державний стандарт (ДСТУ). Він є обов’язковим до виконання для держорганів. Частина державних сайтів вже покращили доступність за деякими критеріями, втім, більша частина вебресурсів лише частково відповідають вимогам доступності – це портали міністерств, облдержадміністрацій, електронні кабінети на сайтах. Разом з тим, покращується доступність комерційних вебресурсів.
-
5
Підтримка у працевлаштуванні
На рівні Мінсоцполітики проводиться робота із напрацювання комплексу заходів, які допоможуть людині з інвалідністю повернутися до праці швидше, отримувати гідну зарплатню відповідно до своїх професійних здібностей.
Також з 2023 року працює програма, за якою роботодавець, який працевлаштував людину з інвалідністю та облаштував для неї робоче місце, може отримати компенсацію вартості створення такого місця. -
6
Інклюзія у мистецтві
Культурні продукти також адаптуються під потреби доступності. Все частіше в українських кінотеатрах можна зустріти сеанси «Доступного кіно» для незрячих та нечуючих глядачів. Інклюзивні практики втілюють і музеї: музей Ханенків, Т. Шевченка та деякі музеї Львова та Харківщини мають високі результати масштабування доступності. На рівні Міністерства культури та інформполітики відбувається технічне вдосконалення культурних закладів, зокрема, встановлюються пандуси та облаштовуються приміщення.
-
7
Інклюзія в компаніях
Найдоступнішою сферою для українців з інвалідністю є IT. У деяких компаніях, з урахуванням віддаленого формату співпраці, кількість працевлаштованих людей з інвалідністю значно перевищує встановлені квоти. Деякі компанії створюють безбар’єрні простори: EPAM Ukraine облаштувала офіс лабораторії спеціальними навігаційними табличками зі шрифтом Брайля, створює навчальні курси для молоді з інвалідністю. У SoftServe вже кілька років працює команда інженерів з порушеннями зору, які тестують сайти та програми на доступність для людей з інвалідністю. Intellias проводить інклюзивні воркшопи та привертає увагу до проблем людей із повною та частковою втратою зору.