Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer
Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer

Чому під час війни необхідна інформаційна дієта - розповідає психолог

Як вберегти психічне здоров'я під час війни і бойових дій? Як не втратити здоровий глузд і не піддатись всеосяжній паніці або глухій апатії та депресії? Як не скотитись у ПТСР та незворотні зміни психіки? І що таке, власне, інформаційна дієта? Розповідаємо далі.

Пригнічена дівчина закриває частину обличчя малюнком з посмішкою

Інформаційна дієта під час війни

Найперше, що вбереже ваше психічне здоров'я, це фізична форма. Ми вже розповідали сайті EnableMe UA, що насамперед для збереження психічного здоров'я під час війни необхідно подбати про ваше тіло. Адже не дарма в давнину казали, що в здоровому тілі - здоровий дух! 

А зараз давайте зосередимось на порадах від експертів щодо психіки та емоцій та розповімо вам про необхідні профілактичні міри. 

Тож, яку небезпеку несе війна для нашого психічного і фізичного здоров'я? 

Як впливає стрес на людину

Навіть якщо ви не знаходитесь безпосередньо на фронті або в зоні бойових дій, ваш організм отримує надмірне навантаження і з часом може почати хворіти. Тривалий стрес людьми переноситься по-різному. Є люди у яких стрес “іде в тіло”, соматизується, тобто витісняється по соматичному типу. А є люди, у яких стрес переходить в психічні розлади.

Отже, перший тип людей більш ймовірно з часом зіткнеться з букетом фізичних хвороб. У декого від тривалого стресу почнеться загострення фізичних хвороб, у інших - розвиток нових захворювань. Найчастіше від стресу страждає серцево-судинна і травна системи. Не залишається осторонь і статева система, з'являється різке старіння, виражене на шкірі, а також алергічні реакції, зниження імунітету організму, падіння зору.

Другий тип людей при тривалому надмірному стресі ризикує отримати депресивні, тривожні, істеричні розлади, різні неврози, ПТСР, тощо. Адже від надлюдського навантаження на нервову систему наш організм отримує настільки сильне токсичне отруєння гормонами стресу, що наша психіка не може з цим впоратись. Ті, в кого сильне здоров’я, можуть прожити в режимі стресу два-три місяці, перш ніж почнуться серйозні проблеми (розпад особистості, безнадія, депресія). 

Варто окремо зупинитись на ПТСР - посттравматичному стресовому розладі. Це один із різновидів важкої психологічної травми, що трапляється у військових після участі у бойових діях. Простими словами, ПТСР - це розлад роботи на рівні мозку, коли міняється біохімічна структура мозку, а його певні частини настільки активуються, що не можуть вимкнутися. За статистикою до ПТСР схильні 10-15% населення. Він розвивається протягом 2-6 місяців після того, як трапляється надмірний стрес. У деяких людей цей розлад може минути сам, коли вони попадають в безпеку і їхня нервова система відновиться, а у інших, на жаль, ця патологія пригнічується лише ліками за допомоги психіатрів. При цьому ефективність використання ліків при ПТСР сьогодні доказово складає лише 30-40%. Отже, якщо у вас чутлива нервова система, цього розладу треба уникати всіма силами.

Тож що таке інформаційна дієта і навіщо вона потрібна?

Якщо людина хоче зберегти здоров'я і при цьому вона знаходиться у повній або принаймні відносній безпеці, необхідно вимкнути 70-80% інформації, яка надходить з новин. Звичайно, це не стосується тих випадків, коли людина знаходиться в епіцентрі бойових дій, наприклад, у Краматорську або Ізюму, і від інформації залежить її життя і безпека. 

Психологи пояснюють це цікаво. Справа в тому, що одну і ту саму новину, яку людина читає в різних чат-ботах, дивиться по різних YouTube- та телеканалах, префронтальна кора нашого головного мозку сприймає, як реальну загрозу безпосередньо собі і змушує наше тіло виробляти гормони стресу. І чим більше разів ми бачимо одну і ту саму шокуючу новину, тим більше ми підсвідомо впевнюємося, що ця небезпека відбувається саме з нами і просто зараз. 

Друга важлива річ полягає в тому, що префронтальна кора забирає на свою діяльність близько 25% енергії всього тіла, тобто при постійному читанні негативних новин ви крадете одну четверту сил у самих себе. Тих сил, які ви могли би витратити на щось корисне і важливе для вас та ваших близких.

Відповідно, люди мають розуміти, що тривале сидіння в пабліках і телеграм-каналах, перепости у соцмережах шокуючої та тривожної інформації шкодить їм самим настільки сильно, що організм надмірно виснажується. Отже, в умовах війни важливо залишити лише один-два надійних канали зв'язку з реальним світом і новинами, наприклад, офіційну сторінку перевіреної державної структури. Або ж таким каналом може виступати ваш родич або близька людина з міцною нервовою системою, яка може відфільтровувати негатив, а вам повідомляти лише дійсно важливі новини і у емоційно нейтральному забарвленні, тобто без зайвих нагнітань. 

Контроль за емоціями

Окрім інформаційної дієти задля збереження вашого психічного здоров'я під час війни або інших травмуючих подій потрібно контролювати свої емоції. Це зовсім не означає заборону на їхній прояв, коли людина, наприклад, злиться, але стримує себе і замовчує.

Тут варто розділити контроль за емоціями на дві частини.

Перша частина - це психофізіологічна. Якщо у людини є сильні ситуативні (тобто викликані певними ситуаціями) емоції під час короткого проміжку часу (як тривога, страх, істерики, паніка), то вона вертається до пункту “Турбота про тіло” і зосереджується на цьому режимі на 3-4 тижні, також уникаючи підживлення своїх негативних емоцій. Тобто, якщо ваші сильні емоції виникають через надмірне споживання новин, то обмежуємо їх. Якщо емоційні скачки відбуваються через обговорення новин або конфлікти з іншими людьми, то треба обмежити, відповідно спілкування з ними.

Друга частина більш складна. Йдеться про такі гнітючі почуття, як гнів, вина, сором, образа, а також стосується стану дезорієнтації, коли людина проживає так званий “день бабака”, та апатії. В такому разі треба собі зробити таку самодіагностику: якщо людина переживає ненависть, гнів, розпач, горе, сум, безсилля, вину, сором якійсь нетривалий час протягом дня, то це не вважається патологією, це є нормально. 

На сполох треба бити, коли людина “зависає” в цих емоціях, фантазує як би вона мучила, вбивала, розривала, якщо присутнє постійне відчуття вини (“я в безпеці, а там люди вмирають”), сором (“я міг би щось робити, а я сиджу вдома”). Якщо ці емоції і думки переслідують людину 1-2 тижні і більше, їй потрібно обов'язково звертатися до психолога. Якщо людина зависає в негативних емоціях, у неї є місяць-два, щоби оговтатися і вискочити з цього стану перше, ніж у неї станеться депресивний розлад, тривожний розлад, загострюються хронічні хвороби. 

Як зрозуміти, що треба звертатись до лікаря?

Обов'язково зверніть увагу на такі “тривожні дзвіночки” у себе або у ваших близьких.

Насамперед йдеться про тривале безсоння, зависання в негативних емоціях, істеричні напади (повторювані неконтрольовані прояви емоцій, наприклад, тривоги або гніву, протягом дня), панічні атаки - це все ознаки, що треба звертатися до психіатра. 

Також вкрай небезпечні депресивні апатичні розлади, коли у людини кілька разів на день виникає бажання лежати і дивитись в одну точку, що би при цьому навколо не відбувалось, чи то діти плачуть, чи то снаряди рвуться. При таких ознаках треба вкрай швидко звертатись до професіонала! Памятайте, у візиті до психіатра або психотерапевта немає нічого ганебного, а зараз, в умовах війни, час витривалості вашого психічного здоров'я може йти буквально на години. 

Бережіть себе!

Дякуємо за допомогу у створенні цієї статті Роману Мельниченко (відомий український психотерапевт, кризовий психолог, ведучий на радіо НВ “Поради психотерапевта”)

Контакти психологічної підтримки он-лайн - 

https://www.enableme.com.ua/ua/article/kontakti-psihologicnoi-pidtrimki-7418


Чи була корисною Вам ця стаття?

Повідомити про помилку? Повідомте зараз.

Знайдіть відповіді на всі ваші запитання у нашій Спільноті