Як пережити і подолати горе
Життя та смерть нерозривно пов’язані. Ми розуміємо це, але за першої ж можливості витісняємо думку про смерть. Проте рано чи пізно кожному з нас доведеться попрощатися з дорогою людиною. Нам доведеться жити зі смертю і горем.
Скільки часу потрібно людині для скорботи - індивідуальне питання. Важливо приділити горю весь необхідний час. (Unsplash)
Чоловік залишився воювати, друг застряг у гарячій точці, вимушена розлука з дитиною, втрата дорогої людини – смерть та горе можуть прийти будь-якої миті.
Хоча всі люди усвідомлюють, що життя колись скінчиться, смерть нічим не відрізняється від інших ймовірних неприємних ситуацій – думка про неї пригнічується. На відміну від попередніх століть, смерть більше не є частиною щоденного життя. Однак початок війни фундаментально змінив нашу реальність.
Жити з горем
Коли ми втрачаємо близьку людину, мало що може втішити. Хіба що смерть родича чи друга, який страждав від тривалої хвороби, може бути полегшенням. Проте коли йдеться про справжні трагедії - немає ніякої розради, окрім як повноцінно переживати втрату. В цьому випадку горе - неодмінний компаньйон, необхідно не просто жити з ним, але й давати волю усім почуттям, щоб зберегти психічне здоров’я і мати змогу рухатися далі.
Стадії скорботи
Скорбота зазвичай відбувається у кілька етапів. Професорка Верена Каст, президентка Інституту К.Г. Юнга в Кюснахті, Швейцарія, розрізняє чотири стадії жалоби. Ця теорія заснована на ідеї про п’ять фаз прийняття смерті, описаних Елізабет Кюблер-Росс у 1969 році.
Заперечення та емоції
Перша стадія - це період неприйняття, заперечення того, що сталося. Людина перебуває у шоці після втрати і не може змиритися. Справжнє горе ще не усвідомлюється. Ця фаза може тривати від кількох годин до тижнів, чим більш несподіваною була смерть близької людини, тим довша ця фаза.
На наступній стадії найчастіше підключаються емоції. Виникає скорбота, відчуття болю, але можливі також гнів, агресія, страх, ревнощі, тривожність та відчай. Інтенсивність почуттів залежить від того, наскільки близькі були стосунки у людини з тим, кого вона втратила.
Відчуження та прийняття
На третій стадії починається процес відчуження. Померлий все ще нагадує про себе скрізь у повсякденному житті, але людина вчиться сприймати реальність, в якій близької людини більше немає. У кращому випадку померлий стає внутрішнім компаньйоном, з ним можна підтримувати стосунки через внутрішній діалог. Нестерпний біль і боротьба з долею поволі вщухають.
На четвертому етапі людина крок за кроком знаходить свій шлях назад «до життя». Вона мириться зі смертю близького і може знову отримувати задоволення від дрібниць. Те, що раніше було частиною рутини у стосунках, заняттям на двох, людина поступово привчається робити сама. Вона нарешті приймає втрату.
Кожен сумує по-різному
Ці стадії та процеси потребують часу. Необхідно подивитися горю в обличчя і пережити його свідомо. Однак процес жалоби не йде за шаблоном. Різні люди справляється з горем по-різному, кожен прощається по-своєму, і не всі однаково страждають від втрати. Деяким дуже болить, вони закриваються і не можуть звільнитися від негативної спіралі. Таким людям потрібна професійна допомога або підтримка родини і друзів, в той час як інші знаходять шлях із темряви до світла самостійно.
Тож скорбота – процес дуже індивідуальний. Важливо не застрягати в одному стані, а просуватись далі - до життя. Богослов Йорік Шпігель рекомендує виконати кілька завдань людині, що переживає втрату:
- Провокувати відчуття скорботи
- Структурувати життя, враховуючи втрату близького
- Визнати реальність
- Прийняти рішення жити далі
- Висловити почуття, які раніше вважалися неприйнятними
- Надати цінність втраті
Повсякденні дії можуть допомогти переживати смерть близької людини:
- підтримуйте зв’язок з друзями та знайомими
- приймайте допомогу від інших
- розмовляйте про свої почуття в особистих розмовах або в групі з людьми, які переживають подібні втрати
- спробуйте висловити біль і емоції у інший спосіб (щоденник, картина, монолог чи малюнок і т.п.)
- переживайте горе свідомо і не дозволяйте тиснути на себе ззовні
- не стримуйте почуття (як позитивні, так і негативні)
- займайтеся чимось, що завжди було вам дорогим
- не забувайте про власне здоров’я, вживайте здорову їжу, виходьте на свіже повітря, насолоджуйтесь сонцем та світлом
- дайте природі можливість зцілити вас (прогулянки в лісі, на пляжі, в будь-яку погоду)
«Смерть – нещастя не для того, хто помер, а для того, хто вижив». (цитата Карла Маркса)
Якщо ви потребуєте спілкування та розуміння в цей трагічний час, зверніться до нашої онлайн-спільноти українців.