Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer
Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer

Що робити у разі радіаційної аварії?

Оскільки сьогодні існує ймовірність небезпечної радіаційної ситуації в Україні, кожен українець повинен знати, що робити у випадку аварії з розповсюдженням радіації.

Радіаційна небезпека | © Pixabay

Радіаційна небезпека в Україні (Pixabay)

В умовах війни важливо розуміти алгоритм дій у разі різних надзвичайних ситуацій. Одна з таких — радіаційна аварія.

Що таке радіаційна аварія і чим це небезпечно?

Радіаційна аварія — це порушення правил безпечної експлуатації ядерно-енергетичної установки, обладнання або пристрою, при якому відбувся вихід радіоактивних продуктів або іонізуючого випромінювання за межі їх безпечної експлуатації, що призводить до опромінення населення та забруднення навколишнього середовища. Основними вражаючими факторами таких аварій є радіаційний вплив та радіоактивне забруднення. Аварії можуть супроводжуватися вибухами та пожежами. 

Через радіаційний вплив у людини можуть бути порушені життєві функції різних органів (органи кровотворення, нервової системи, шлунково-кишкового тракту тощо) та може розвиватися променева хвороба під впливом іонізуючих випромінювань. 

Саме тому ми зібрали поради, які будуть корисні при радіаційній небезпеці
Перше правило безпеки у будь-якій надзвичайній ситуації – зберігайте спокій!
Важливо!
Йодна профілактика потрібна лишеу випадку аварії, яка відбулась. Йодид калію токсичний для організму та «не працює» наперед. 

  • 1

    Перебувайте в укритті (приміщенні)

    • тримайтесь подалі від стін та даху, радіоактивний матеріал осідає на зовнішній стороні будівель,
    • залишайтесь в кімнаті без вікон і зовнішніх дверей;
    • зачиніть та ущільніть всі отвори (скотчем, змоченою тканиною);
    • вимкніть системи вентиляції (кондиціонери, обігрівачі);
    • не виходьте з укриття, допоки не буде інших вказівок від органів влади.
    • заберіть всередину домашніх тварин.
  • 2

    Слідкуйте за офіційними джерелами інформації

    • користуйтесь повідомленнями від ДСНС, поліції, місцевої влади;
    • увімкніть телебачення, радіо.
  • 3

    Знезаразьте себе

    • обережно зніміть верхній шар одягу;
    • герметично запакуйте одяг, тримайте його далі від людей і домашніх тварин.
  • 4

    Помийтесь, якщо є така можливість

    • прийміть душ з милом, голову помийте шампунем;
    • не використовуйте кондиціонери для волосся, щоб не закріпити радіоактивний матеріал;
    • не тріть і не дряпайте шкіру, щоб радіоактивний матеріал не потрапив у рани.

    Якщо можливості прийняти душ немає, вимийте з милом під проточною водою руки, обличчя та відкриті ділянки шкіри. Якщо немає доступу до води, скористайтеся вологими серветками, вологою тканиною. Зверніть особливу увагу на руки й обличчя, протріть повіки, вії, вуха.

  • 5

    Одягніть чистий одяг

    Допоможіть вашим рідним і близьким виконати дії, перераховані вище (за можливості робіть це в рукавичках і масці чи в респіраторі).

  • 6

    Зробіть кількаденний запас води у герметичних ємностях.

    Продукти загорніть у плівки і покладіть у холодильник або шафу. 

Як діяти, якщо вам необхідно вийти з укриття?

  • Виходьте лише у разі нагальної потреби. Користуйтеся респіратором, одягніть плащ та гумові чоботи й рукавички. 
  • Не роздягайтеся на вулиці, не сідайте на землю, не купайтеся у відкритих водоймах, не збирайте гриби або лісові ягоди.
  • Після повернення додому зніміть верхній шар одягу. Так ви позбудетеся до 90% радіоактивного матеріалу. Робіть це обережно, аби не розтрусити радіоактивний пил. Помістіть одяг у пластиковий пакет або герметичний контейнер і тримайте його подалі від людей і домашніх тварини. 
  • Помийтесь. 
  • Одягніть чистий одяг. 

Як безпечно харчуватися та пити воду?

Вживайте воду лише з перевірених джерел. Допоки рятувальники чи влада не повідомляють про безпеку водопровідної води, доти лише вода в пляшках залишатиметься не забрудненою. Упаковка захищає рідину всередині від радіоактивних речовин.

  • Кип’ятіння водопровідної води не позбавляє від радіоактивних речовин. Тож майте запас води у пляшках чи інших герметичних контейнерах. Напої у холодильнику теж безпечні для вживання.
  • Вода в інших ємностях у вашому домі, таких як унітаз або водонагрівач, не буде містити радіоактивних речовин. Водопровідну або колодязну воду для можна використовувати для миття себе та упаковок їжі і води.
  • Навіть якщо водопровідна вода забруднена, ви все одно можете використовувати її для знезараження. Будь-який радіоактивний матеріал, який потрапляє в поверхневі або підземні води, буде розбавлятися водою до дуже низького рівня і буде безпечним для миття шкіри, волосся та одягу.
  • Безпечною є їжа з герметичних контейнерів (консерви, банки, пляшки, коробки тощо). Також безпечною є їжа, яка зберігалася у холодильнику або морозильній камері. 
  • Перед відкриттям протріть харчові контейнери вологою тканиною або чистим рушником. Перед використанням протріть кухонне приладдя вологою тканиною або чистим рушником. Використану тканину чи рушник покладіть у поліетиленовий пакет або герметичний контейнер і залиште у недоступному місці, подалі від людей і тварин.

Йодопрофілактика

Відповідно до Наказу МОЗ від 09.03.2021 № 408 «Про затвердження Регламенту щодо проведення йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії», йодна профілактика здійснюється лише після офіційного оповіщення і полягає у введенні в організм людини препаратів стабільного йоду в разі радіаційної аварії та за умови впливу на людину радіоактивних ізотопів йоду. Важливо дотримуватися вказівок Центру громадського здоров’я та місцевої влади і чекати офіційних повідомлень на їхніх сторінках, а не здіймати паніку. Безпідставна йодна профілактика шкідлива для вашого здоров’я!

Регламент йодної профілактики у разі виникнення радіаційної аварії визначає такі вікові групи і дозування препарату стабільного йоду (калій йодид):

  • діти до 1 місяця (немовлята й діти, які перебувають на грудному вигодовуванні) — 16 мг;

  • діти від 1 місяця до 3 років — 32 мг;

  • діти від 3 до 12 років — 62,5 мг;

  • підлітки від 13 до 18 років, дорослі до 40 років, вагітні та матері, які годують груддю — 125 мг.

Важливо! Йодид калію слід приймати після їжі та лише після офіційного оповіщення про радіаційну аварію і необхідність йодної профілактики.


Чи була корисною Вам ця стаття?

Повідомити про помилку? Повідомте зараз.

Знайдіть відповіді на всі ваші запитання у нашій Спільноті