Депресія через війну - як зрозуміти, що це вона і як її лікувати

Травма війни сьогодні торкнулася всіх українців. Навіть тих, хто в перші дні виїхав з міст, яких торкнулися військові дії, які проживають у віддалених регіонах або встигли виїхати за кордон. Сирени, які ми чуємо, обстріли, все, що ми бачимо в новинах, особливо про насильство у Бучі, Ірпені, Маріуполі, Харкові, Ізюмі та інших містах, переживання за рідних та близьких – усіх нас зачіпає ця ситуація. Тобто всіх громадян України так чи інакше травмовано цією війною. 

Фахівці стверджують, що близько 60% українців матимуть депресії та інші психічні розлади внаслідок війни.

На фоні інформаційного та емоційного перевантаження виникає хронічний стрес, який важливо не запускати, щоби він не призвів до наслідків, про які ми поговоримо нижче.

Прості українці, навіть ті, які не були на фронті і не потрапили під обстріл, все одно дуже переживають події, що відбуваються в країні, читають новини, це все накопичується в його організмі. Як наслідок – у людини виникає хронічний стрес. Його основні ознаки: 

• втома, 

• фізична ослабленість, 

• емоційна нестабільність, 

• неможливість витримувати будь-які емоційні навантаження, навіть незначні.

Утім, якщо ви бачили війну не тільки в телефоні, наслідки можуть бути гіршими, в залежності від особливостей вашої психіки.

Психологічна травма - це стан психіки людини, яка зазнала дуже сильного, шокового впливу, потрапила у ситуацію, коли її власному життю, життю її близьких або людей поруч загрожувала реальна небезпека. В умовах війни це, наприклад, часте перебування під обстрілами, загибель людей поруч, загроза власної загибелі, перебування в заручниках, пережите насильство та багато іншого. Зазвичай, у травми війни такі ознаки:

• різкі коливання емоцій;

• нервозність, запальність на порожньому місці;

• відчуття свого безсилля щодо ситуації;

• “загублений” погляд, неуважність;

• гнітюче почуття страху, занепокоєння в очах;

• прагнення усамітнення, скритність.

За прогнозами психологів, через півроку після початку війни, тобто як раз у вересні-жовтні, на багатьох українців чекає депресія - після того, як психіка пережила шок від перших подій, ейфорію та піднесення від перших перемог, неминуче прийде горювання за втратою.

“Депресія – неминуча стадія переживання горя. Зі свого боку горе – це емоційний стан переживання втрати. У когось під час війни втрати драматично складні: близькі люди, тварини, квартири, бізнеси. Але втрата смислів, зрозумілого майбутнього, часу, перспективи, омріяного літа врешті-решт – це все теж горе. Нашій психіці в якомусь сенсі байдуже, що втрачається," - психотерапевт із Києва Ілля Полудьонний. 

Також, восени через недостатність сонячного світла багато людей відчувають ознаки сезонного аффективного розладу (САР), або так званої осінньої депресії, що вкупі з переживанням подій війни суттєво вплине на настрій та стан українців. Отже, що потрібно знати.

Депресія – це хронічний розлад настрою. Він більш інтенсивний і триває довше, ніж просто дні смутку чи «хандри». Дійсно, депресія може вплинути як на ваше здоров'я, так і на ваше самопочуття.

“Тривожність може виявлятися як на фізичному, так і на ментальному рівні та викликати зміни у поведінці. Фізичні симптоми тривоги включають часті головний біль, прискорене або нерегулярне дихання, втрату апетиту, біль і відчуття здавлювання в грудях, припливи спеки і т.д. Ментально тривожність проявляється через дратівливість та нервозність, страх перед гіршим, проблеми зі сном та концентрацією уваги”, - розповідає психотерапевт Роман Мельниченко.

Зверніть увагу, якщо у вас є п'ять або більше симптомів поспіль протягом як мінімум двох тижнів.

• почуття смутку чи безнадійності,

• відчуття втоми або нестачу енергії,

• порушення сну - надто багато чи надто мало,

• незадоволеність діяльністю, яка колись приносила задоволення,

• важко зосередитися та приймати рішення,

• відчувати почуття марності,

• думки про самогубство або часті думки про смерть.

“Депресія - це темрява, в яку повільно занурюється людина. Людина не бачить перспектив життя, зациклюється лише на негативних сторонах існування. Вона може працювати і проводити час із сім'єю, але робить це як би автоматично, без емоційного залучення до процесу, зовсім не отримуючи задоволення від життя. В особливо тяжких випадках хворий може не вставати з ліжка днями та тижнями. Не тому, що фізично не може, а тому, що він абсолютно не має бажання і волі для цього”, - коментує психолог Оксана Наконечна.

Від депресії ніхто не застрахований: у будь-який момент життя може наступити важка подія, яка спровокує депресивний стан. Тим не менш, ми все ж таки можемо вплинути на деякі фактори та думки самотужки.

Щоб позбутися апатії та депресії, слід щодня задовольняти три сфери життя: соціальну, фізичну та когнітивну. Це забезпечується спілкуванням із близькими людьми, фізичною активністю, навчанням, хобі тощо. У будь-якому випадку не дозволяйте собі весь день лежати в ліжку і поринати у власні думки.

“Намагайтеся не жити спогадами та не зациклюватися на минулому. Давні події завжди здаються нам приємнішими, ніж вони були насправді, тому ми мимоволі порівнюємо минуле і сьогодення, яке здається нам іноді сірим і безрадісним. Також не потрібно заповзято контролювати майбутнє. Життя переповнене випадковими подіями та раптовостями, які просто неможливо контролювати. Нерідко наша уява грає проти нас: ми можемо завжди перераховувати і представляти можливі негативні наслідки. Відпустіть їх та живіть справжнім”, - радить Оксана Наконечна.

Не слід забувати про фізичні вправи та справи, якими можна зайнятися в домашніх умовах без підручних засобів.

Крім того, фахівці радять спати не менше восьми годин на добу, приділяти час хобі, знімати стрес за допомогою книг або улюблених фільмів та по можливості проводити час із друзями та родиною. Можна приймати вітамін D та вітамін В12 (ціанокобаламін), але дозу слід підбирати разом з лікарем, оскільки безконтрольний прийом вітамінів може призвести до побічних ефектів. Пам'ятайте, що депресія не вирок – депресію успішно лікують та попереджають.

Якщо ви відчуваєте перераховані симптоми, зверніться за консультацією до психолога. Фахівець розповість, як позбутися тривожності, і допоможе опрацювати ваші страхи та переживання. Раніше ми писали, де і як українцям отримати безкоштовну психологічну допомогу, а також про інший важкий наслідок війни для психіки - розлад ПТСР та давали поради як вберегти психіку під час війни. 

Обов'язково потрібно подбати про себе і дочекатися дня перемоги, а він обов'язково буде!