Тестування на ВІЛ в Україні

Епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні набула найбільших в Європі масштабів. Експертів ООН турбує той факт, що розвиток епідемії продовжує випереджати масштаби і темпи боротьби з нею. Як повідомляє Центр новин ООН, в Україні щодня, від СНІДу на жаль помирає в середньому 7 осіб. 

ВІЛ-інфекція — це хронічне захворювання, що виникає внаслідок потрапляння в організм вірусу імунодефіциту людини. Вірус вражає імунну систему, порушує захисні функції організму та поступово робить його беззахисним перед іншими інфекціями та захворюваннями.

Як це працює? У здоровому організмі в разі потрапляння чужорідних тіл, вмикаються захисні функції імунної системи. Першими реагують Т-лімфоцити: розпізнають, що саме потрапило до організму, і передають інформацію про це В-лімфоцитам. В-лімфоцити синтезують антитіла, які борються з чужорідними антигенами. 

ВІЛ ж вражає Т-лімфоцити, а якщо конкретніше — клітини CD4. Імунітет людини просто не знає, що йому треба відповісти на загрозу і як це зробити. Без імунітету людина лишається беззахисною перед будь-якою інфекцією.

До епідеміологічних факторів ризику зараження ВІЛ відносяться:

• відомості про наявність сексуальних контактів з особами, які набули ВІЛ;
• відомості про ін'єкційне вживання пацієнтом наркотиків;
• участь в комерційному сексі (як клієнта, або як працівника);
• наявність великої кількості статевих партнерів;
• перебування на територіях з високим рівнем інфікованості населення ВІЛ        (наприклад, в країнах Західної Африки);
• належність до осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією;
• переливання крові або препаратів з неї;
• велика кількість парентеральних медичних маніпуляцій в анамнезі (ін'єкцій, хірургічних втручань, ендоскопічних досліджень і т.п.);
• наявність професійних факторів ризику (наприклад, належність або до медичних працівників, що контактують з кров'ю, виділеннями статевих органів та слизовими оболонками, або правоохоронців чи спортсменів травматичних видів спорту);
• для немовляти найвищим фактором ризику вважається інфікування матері ВІЛ, також ризикованими є належність його батьків до будь-якої уразливої групи.    

Діагностика ВІЛ-інфекції проходить в два етапи: на першому визначається саме факт зараження особи ВІЛ, а на другому з'ясовуються стадія і характер перебігу захворювання, формується його прогноз та обирається відповідна тактика лікування.
Тестування на ВІЛ в Україні є добровільним, безкоштовним, конфіденційним, а за бажанням – анонімним. Ніхто не має права розголошувати Ваш статус третім особам. Людина, яка живе з ВІЛ, ні в якому разі не буде залучена до лікування примусово за результатами тесту.

Для діагностики використовують імуноферментний аналіз (ІФА). Його точність становить приблизно 90%. Завдяки високій чутливості такого аналізу зазвичай досить, щоб виключити наявність хвороби при отриманні негативного результату.
Проте при здійсненні ІФА-тесту на ВІЛ важливо враховувати «період вікна». За одними даними, у 99% пацієнтів антитіла виробляються через 6-12 тижнів після зараження. За іншими даними, вони з’являються через три місяці після первинного контакту — у 97% пацієнтів (за іншою інформацією — у 90-95% інфікованих) і через 6 місяців — у 5-9% інфікованих. Отже, результат імуноферментного аналізу може бути негативним навіть за наявності хвороби.

При одержанні першого позитивного результату аналіз проводиться ще 2 рази (з тією ж сироваткою й у тій же тест-системі). При одержанні хоча б ще одного позитивного результату (два позитивних результати з трьох постановок) сироватка досліджується в іншій тест-системі, обраної для підтвердження. При позитивному результаті аналізу і в другій тест-системі сироватку направляють на дослідження в імунному блотінгу, який дозволяє виявляти не сумарні антитіла до структурних компонентів ВІЛ, а антитіла до окремих його антигенів, що часто дозволяє визначити не лише наявність ВІЛ у пацієнта, але й певною мірою з'ясувати давність зараження.

Тестування цього типу ґрунтується на ампліфікації нуклеїнових кислот і застосовується для ампліфікації РНК (рибонуклеїнової кислоти) ВІЛ. Перевага РНК-аналізу на ВІЛ — короткий «період вікна» (може становити 10-14 днів).

Найпоширеніший аналіз з цієї групи — ПЛР-тест (полімеразної ланцюгової реакції). Його чутливість значно вища, ніж чутливість ІФА-тесту, проте хибнопозитивні результати можливі. Але завдяки короткому «періоду вікна» він може бути успішно використаний у випадках, коли трьох місяців на очікування немає або коли імунна відповідь не придатна для постановки діагнозу. Наприклад, якщо діагностика здійснюється в банках крові, новонародженим або пацієнтам, які проходили імуносупресивну терапію.

Його ще називають «тестуванням на місці», оскільки діагностика здійснюється за межами лабораторії: вдома, у лікарні або під час відвідування сімейного лікаря. Експрес-тест на ВІЛ часто використовується в пологових будинках для необстежених жінок і в надзвичайних ситуаціях, коли медпрацівник надає допомогу пацієнтові з невизначеним ВІЛ-статусом.
Перевага експрес-тесту — низька ймовірність отримання хибнопозитивного результату. Також тестування на місці значно скорочує час діагностики та є доступнішим для населення в умовах обмежених ресурсів (наприклад, у сільській місцевості). Однак чутливість швидких тестів досить низька, тому негативний результат експрес-діагностики ВІЛ не може свідчити про відсутність інфекції.

Визначають одночасно і антитіла, і антигени p24, тому їх ще називають комбінованими. Вони високоспецифічні — 99,8%, однак чутливість становить усього 73,7%.

Головна перевага комбінованих тестів четвертого покоління — здатність виявити захворювання при первинній інфекції. Але вони демонструють низьку економічну ефективність у суспільстві з низьким рівнем захворюваності. А в місцях з високим рівнем інфікування розмір інвестицій настільки великий, що використання таких видів тестів на ВІЛ є фінансово невигідним.

Ще у 2013 році було запроваджено Європейський тиждень тестування. Мета ініціативи — збільшити кількість тестування на ВІЛ та вірусні гепатити й підвищити обізнаність людей про переваги раннього тестування на ці захворювання.
Пройти тест можна:

• у свого сімейного лікаря, педіатра чи терапевта
• у кабінетах “Довіри”, кабінетах інфекційних захворювань поліклініки або консультаційно-діагностичного центру, Центрах профілактики та боротьби зі СНІДом, представництвах профільних громадських організацій 
• в мобільних амбулаторіях
• з 2018 року в українських аптеках стали доступні експрес-тести на ВІЛ, що базуються на аналізі слини

Пам’ятайте, що рання діагностика ВІЛ-інфекції допомагає якнайшвидше розпочати АРТ задля полегшення стану пацієнта та попередження можливих ускладнень.