Військові дії, втрата родичів і друзів, відчуття небезпеки визивають постійний стрес, накопичується втома. У військових, що повертаються до цивільного життя, ситуація ускладнюється різкою зміною умов життя, в яких вже не потрібно забезпечувати виживання. Виникає високий ризик розвитку посттравматичного стресового розладу.
Що таке ПТСР?
Посттравматичний стресовий розлад – важкий психічний стан, різновид тривожного розладу, який виникає в результаті одиничної або повторюваних психотравмуючих ситуацій. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, які пережили травматичні події, мають ПТСР.
Про ПТСР у дітей читайте у нашій статті.
Зазвичай ПТСР починає проявлятися приблизно через шість місяців після травмуючої події. Проте, якщо стресор має потужну тривалу у часі дію (наприклад, перебування в окупації, постійні ситуації обстрілів та повітряних тривог тощо), вірогідність швидкого розвитку ПТСР підвищується.
Виділяють три групи факторів, поєднання яких призводить до виникнення ПТСР:
-
інтенсивність травмуючої події, її тривалість, несподіваність та неконтрольованість;
-
сила захисних механізмів особистості та наявність соціальної підтримки;
-
особисті фактори ризику: вік на момент травмуючих подій, наявність травмуючих подій та психічних розладів в попередні періоди життя людини.
Основні симптоми ПТСР
Багато людей після травми відчувають деякі симптоми, які зникають через кілька тижнів. Однак якщо ці симптоми тривають понад місяць і впливають на ваше повсякденне життя, це можуть бути ознаки посттравматичного стресового розладу. Симптоми ПТСР можуть змінюватися за інтенсивністю з часом. Деякі люди з посттравматичним стресовим розладом вміють «керувати» своїми симптомами, тобто мають тривалі періоди затишшя. У когось важкі симптоми ПТСР тривають постійно, а у декого — лише при напруженні або нагадуванні про пережите.
Розвиток посттравматичного стресового розладу супроводжують такі три основні симптоми:
-
нав’язливе намагання «переосмислити» неприємні події, відтворення їх в уяві (зокрема, у сновидіннях);
-
прагнення уникати того, що нагадує про травму (наприклад, місця події);
-
підвищені тривожність і емоційне збудження, постійна настороженість, підозріливість
Також ПТСР можуть супроводжувати такі прояви:
-
невпевненість через страх, і як наслідок – відкладання прийняття рішень, неконтактність з оточуючими;
-
надмірна втома, дратівливість, депресивні стани, головні болі, нездатність концентрувати увагу на чомусь тощо.
-
почуття провини, сорому або самозвинувачення;
-
зловживання алкоголем чи наркотиками;
-
почуття недовіри і зради, а також «несправедливості долі»;
-
депресія і почуття безвиході;
-
суїцидальні думки;
-
відчуття відчуженості;
-
фізичні болі;
-
поверхневий і неспокійний сон, жахливі сновидіння;
-
здригання при дзвінках, оплесках та ін. буденних звуках;
-
нездатність згадати цілі епізоди пережитої травми;
-
відчуття, що людині «не судилося» знайти роботу, створити сім’ю тощо.
Можливі ускладнення
Ігнорувати поставлений діагноз ПТСР не слід. З плином часу проблема може посилитися та призвести до незворотних ускладнень. Корекції піддаються тільки гострі розлади, після переходу в хронічну форму терапія ускладнена, спостерігається патологічна зміна особистості. У людини проявляються виражені нарцисичні якості, не виключений розвиток алкоголізму та наркоманії. У сукупності перераховані фактори є несприятливими ознаками, тому погіршують прогноз на відновлення.
Діагностика ПТСР
Діагноз встановлює лікар-психіатр на основі критеріїв, наведених у Діагностичному і статистичному посібнику з психічних розладів, видання п'яте (DSM-5).
Тест на ПТСР, що проводиться з самим потерпілим, не завжди є точним, оскільки деякі фактори хворий може приховувати. Часто психіатр рекомендує додаткову консультацію в присутності родичів або людей з близького оточення. Це дозволяє диференціювати діагноз і виключити наявність інших, симптоматично схожих захворювань.
Лікування ПТСР
ПТСР підлягає лікуванню. Найбільш ефективною вважається когнітивно-поведінкова терапія та гіпнотерапія. За показаннями психотерапію поєднують з медикаментозним впливом. Лікування ПТСР часто вимагає використання блокаторів, антидепресантів, транквілізаторів, нейролептиків.
Психотерапія ПТСР буде зосереджена на травматичному досвіді, а не на вашому минулому житті. Будь-яку психотерапію повинна проводити людина, яка має відповідну підготовку та акредитацію. При ПТСР сеанси зазвичай відбуваються щонайменше раз на тиждень з одним і тим самим терапевтом та часто тривають 8-12 тижнів. Тривалість кожного сеансу 1-1,5 години. Психотерапія дозволить вам правильно приймати, згадувати події, розповідати про свій досвід та відчувати безпеку.