Заміна МСЕК - експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Що відомо?

В основі нової системи — оцінювання,  наскільки хвороба або травма вплинули на повсякденну діяльність людини. 

Реформа впроваджуватиметься поступово і складатиметься з трьох складових: медичної, соціальної та економічної. Законопроєкт стосується медичної складової реформи і запуститься вже з 1 січня 2025 року.

Експертні команди обіцяють формувати:

• у потужних багатопрофільних лікарнях з практикуючих лікарів різних спеціальностей та загалом усіх, хто потрібен для розгляду відповідної справи. Це кластерні та надкластерні лікарні, список яких є за посиланням. Але перелік тих, де працюватимуть команди, мають затвердити окремо;

• шляхом випадкового добору під справу, але з урахуванням її профілю;

• у такий спосіб, щоб до складу не увійшли колишні голови МСЕК. Про решту лікарів, які до МСЕК входили, обіцянок немає;

• у складі від 10 лікарів аж до 50 і більше, якщо таким буде рішення медзакладу.

Індивідуальні дані лікарів та пацієнтів будуть приховані одні від одних до дня оцінювання. Важливо зазначити, що ніхто з голів МСЕК не зможе приєднатися до експертних команд і принести з собою стару культуру корупції.

“На зміну застарілій, неефективній і корумпованій системі медико-соціальної експертизи прийде сучасна, де в центрі — людина та її потреби. Цього чекають усі. Насамперед — близько трьох мільйонів людей з інвалідністю. Замість МСЕКів на базі 300-та найпотужніших медзакладів по всій Україні запрацюють експертні команди оцінювання повсякденного функціонування особи. Це не просто зміна вивіски. Це абсолютно нові команди, які будуть формуватися з лікарів-практиків, відповідно до потреб кожного пацієнта.” - каже Віктор Ляшко, міністр охорони здоров'я України.

Для людини проходження шляху до статусу інвалідності значно спроститься і скоротиться, адже більшість процесів будуть оптимізовані та цифровізовані. Уже на першому етапі не буде потреби проходити лікарсько-консультативну комісію — лікуючий лікар сформує в електронній системі комплексну справу та електронне направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.

Оцінювання проводитиме команда лікарів-практиків на базі лікарні, яку людина обере зі своїм лікарем з-поміж 300-та багатопрофільних закладів. За потреби у цій же лікарні можна буде пройти додаткові обстеження за Програмою медичних гарантій.

Усі етапи для оцінювання фіксуватимуться в електронній системі, що унеможливить корупційні зловживання. 

Законопроєкт закладає основу для впровадження концептуально нового комплексного оцінювання стану людини, яке допоможе визначити реальні індивідуальні потреби в різних сферах та програму реабілітації з переліком усього, що людині обʼєктивно необхідно для відновлення. У майбутньому всі дані про оцінювання функціонування людини автоматично потраплятимуть із медичної до соціальної сфери для оформлення соціальних послуг та пільг. Тут людина зможе отримати потрібні саме їй соціальні послуги чи допоміжні засоби реабілітації. 

Законопроєкт розробляли у МОЗ у тісній співпраці з експертами та пацієнтськими організаціями. 

Важливо: люди, які вже мають статус інвалідності, отримуватимуть від держави всі встановлені пільги, відстрочки та виплати в повному обсязі, доки не настане попередньо визначений МСЕК термін повторного огляду. Люди з безстроковим статусом інвалідності не потребуватимуть проходження оцінювання, крім випадків власного бажання чи наявності відповідного рішення суду.

На початку грудня у лікарнях мають затвердити перелік лікарів, які можуть проводити оцінювання.

До кінця грудня всі МСЕК мають передають лікарням, які для них призначені, всі направлення ЛКК для проведення медико-соціальної експертизи. Ті, за якими засідання призначено після 1 січня, й ті, дату яких ще не призначено.

До 10 січня усі МСЕК мають передати призначеним для них лікарням усі справи, які розглянуть до 31 грудня.

В останні дня грудня МСЕК вже не розпочинатимуть розгляд нових направлень ЛКК. Їх будуть передавати лікарням. Але й відмовлятися приймати направлення ЛКК вони не мають права. Тобто прийматимуть, але не розглянуть та передадуть наступникам. У переліку лікарень, де з 1 січня будуть працювати команди з оцінювання, мають вказати справи якої МСЕК вони забирають.

В електронну систему для оцінювання повсякденного функціонування мають внести інформацію та документи з направлень ЛКК, які МСЕК не завершать. До цієї системи пацієнти доступу не матимуть. Вона виключно для залучених медиків та ще деяких уповноважених осіб.

МОЗ обіцяно, що шлях буде таким: людина звертається до лікуючого лікаря, а той спрямовує до експертної команди.

"Лікуючий лікар – це профільний лікар, чия спеціалізація відповідає основному захворюванню або стану, з яким пацієнт звертається. Саме він буде направляти людину до експертної команди та надавати всі необхідні медичні висновки для оцінювання", - уточнили у МОЗ.

Сама справа, направлення, протокол команди та її рішення будуть в електронній системі. Пацієнт та лікарі до оцінювання приховуватимуть один від одного. Під час оцінювання лікар експертної команди зможе відправити на обстеження електронним направленням. До змін МСЕК відправляла до лікуючого лікаря, а той видавав направлення.

Обстеження можна буде пройти за програмою медичних гарантій, як і зараз. Хоча нею покривають не всі витрати та не повністю.

"Нова система оцінювання передбачає окреме фінансування послуг експертних команд. МОЗ, НСЗУ спільно з Мінфіном уже працюють над переглядом тарифів, аби забезпечити додаткове фінансування", - сказали у МОЗ.

Нова постанова змінить низку існуючих та має скасувати чинну основну про МСЕК (№1317). Тож нею запроваджують цілу низку нововведень :

• Критерії направлення на оцінювання повсякденного функціонування для лікуючого лікаря. Це або настання строку повторного огляду, або наявність стійкого чи необоротного характеру захворювання не менше 12 місяців. Підстава – 120 днів безперервної непрацездатності або із перериванням непрацездатності максимум через 150 днів після початку першого періоду, або через 10 місяців з дня настання непрацездатності через туберкульоз;

• Критерії встановлення інвалідності. Одночасна наявність трьох умов: стійкі порушення функцій організму, помірний, виражений чи значний ступінь обмеження життєдіяльності (обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю поведінки, спілкування, навчання, роботи), потреба у заходах соцзахисту (реабілітація, паліативна допомога, потреба у засобах реабілітації, забезпеченні ліками в амбулаторних умовах чи медвиробами в амбулаторних чи побутових умовах). Експертним командам у МОЗ мають окремо надати настанову щодо встановлення інвалідності;

• Критерії форми проведення оцінювання. Це очно, заочно без участі людини, засобами телемедицини чи за місцем перебування або лікування. Заочно – військовим за направленням голови ВЛК, якщо документів достатньо для прийняття рішення, учасникам бойових дій. Також заочно в разі певних захворювань, дефектів, необоротних станів, порушень функцій органів та систем організму. Перелік таких у проєкті постанови містив, зокрема, злоякісні новоутворенні ІІІ-ІV стадій, туберкульоз, деякі хвороби крові, відсутність кінцівок або їх частин крім відсутності пальців, анатомічний розрив спинного мозку з нижнею параплегією або тетраплегією, станами після трансплантації органів, окремі вроджені вади розвитку;

• Порядок проведення оцінювання. У ньому, зокрема, вимоги до е-направлення та сканованих документів до нього. Цим порядком як раз і гарантують те, що міститься в ухваленому законі: можливість запросити на оцінювання представника та право робити запис. Також у МОЗ вказали, що з 2026 року відеофіксація оцінювання буде обов'язковою.

Зміни поки не стосуються дітей — процеси щодо інвалідності дітей також потребують змін, аби бути більш зручними та орієнтованими на пацієнта. Це заплановано наступним етапом, а наразі для дітей залишається чинна система, де статус інвалідності призначається за рішенням лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоровʼя.

Роз'яснення є як у постанові, так і у законопроєкті 12178 про реформу. Висновки МСЕК будуть чинними до завершення їхнього строку. Якщо вони безстрокові – то безстроково, хіба що людина сама захоче переогляд для зміни групи чи переогляд призначать за рішенням суду.

Якщо строк переогляду у висновку МСЕК припадає на період запровадження нової системи і пройти своєчасно не вдається, строк інвалідності мають продовжити до оцінювання. Але не більше ніж на півроку з дня створення експертних команд, тобто з 1 січня.

На увесь період до скасування воєнного стану інвалідність продовжать у тому випадку, якщо неможливо людині дати на нього направлення. Ця норма така ж слизька, як і поки чинні умови у постанові №225. Згідно із ними повторний огляд під час воєнного стану переносять на строк після його припинення, якщо осіб з інвалідністю неможливо направити на переогляд. Але здебільшого направлення можна отримати, тому більшість ходить регулярно.

Якщо законопроєкт про реформу ухвалять у нинішньому вигляді, тоді повсюдно замість висновку МСЕК вимагатиметься висновок експертної команди. З одного боку у його перехідних положення вказано, що документи МСЕК є чинними та законними та мають бути підставами для продовження надання статусів, пільг, пенсій, допомог, компенсацій, надбавок тощо. З іншого – це стосується гарантій щодо самої особи, а не тих, які у зв'язку із її статусом надаються іншим. Тобто перспективи щодо деяких відстрочок та підстав для звільнення зі служби суперечливі.

За пунктами 9 та 14 ст. 23 закону про мобпідготовку відстрочка надається в разі постійного догляду за членами сім'ї. Потребу у постійному догляді можуть вказати у висновку МСЕК (після змін – у висновку експертної команди) чи у висновку ЛКК. Аналогічні вимоги і в ст. 26 закону про військовий обов'язок та військову службу щодо звільнення зі служби у зв'язку із доглядом.

Якщо є висновок ЛКК, тоді не має бути підстав відмовити у відстрочці або звільненні й після реформи МСЕК. Але якщо є саме висновок МСЕК, то сприймати зміни можна по-різному і невідомо, як їх витлумачать у ТЦК чи у командуваннях частин.