Все про вакцинацію в Україні. Які вакцини є в Україні, графіки щеплень

Календар щеплень в Україні на 2025 рік залишається без змін та діє з квітня 2018 року.

В Україні за кошти державного бюджету закуповуються вакцини, що входять до Національного календаря щеплень. 

Це вакцини від 10  інфекційних хвороб: 

• гепатиту В, 

• туберкульозу, 

• кору, 

• паротиту, 

• краснухи, 

• дифтерії, 

• правця, 

• кашлюку, 

• поліомієліту і 

• хіб-інфекції. 

У кожній вакцини міститься патогенний агент або його токсин у неактивній формі. За потрапляння в організм людини він викликає імунну реакцію: тіло починає виробляти антитіла, спрямовані на боротьбу з конкретним захворюванням. Імунітет «вчиться» розпізнавати певні інфекції та чинити їм опір. Якщо після вакцинації в тіло потрапляють патогени, вони швидко знищуються лімфоцитами, і зараження не настає.

У даний час щеплення дітей не є обов'язковою медичною процедурою. За бажанням батьки можуть підписати відмову від щеплень. Але більшість лікарів вважають таке рішення нераціональним. Організм не здатний справлятися з багатьма вірусами та бактеріями, внаслідок чого значно підвищується ризик інфікування. До того ж, через несформований імунітету багато хвороб протікають у маленьких дітей важче, частіше призводять до небезпечних ускладнень і можуть бути смертельними.

Календар профілактичних щеплень визначає найоптимальніший час введення вакцин для найефективнішого захисту дітей від інфекційних хвороб, тому надзвичайно важливо, щоб дитина отримувала свої щеплення вчасно. 
Повний список щеплень:

Зазвичай при вакцинації проти одних інфекцій формується довічний імунітет, наприклад, після введення 2 доз вакцини проти кору, паротиту, краснухи. Імунітет проти дифтерії, правця зберігається впродовж 7–10 років. З цієї причини необхідне повторне введення вакцин проти цих захворювань — ревакцинація. Дорослим кожні 10 років необхідна ревакцинація проти правця та дифтерії. 
Крім того, у зв’язку зі зростанням захворюваності на кір, скасовані всі вікові обмеження для безоплатної вакцинації від кору, паротиту та краснухи. Тепер зробити щеплення безоплатно можуть дорослі будь-якого віку. Також в умовах спалаху дозволили вакцинувати немовляти від шести місяців. У цьому випадку така доза вакцини не зараховується як перша, а вважається “нульовою”, подальші планові щеплення потрібно проводити за Календарем профілактичних щеплень. 
За кошти державного бюджету на замовленням МОЗ України вакцини централізовано закуповує Дитячий фонд ООН (ЮНІСЕФ).
Якість цих вакцин підтверджена Всесвітньою організацією охорони здоров’я: вони ефективні та безпечні і надійно захищають від інфекційних хвороб.

Щеплення вакцинами, що надають громадянам безоплатно, за державний кошт, проводять у закладах охорони здоров’я, які надають первинну медичну допомогу. Це ті заклади, в яких працюють терапевти, педіатри та сімейні лікарі. Вакцинуватись можна у кабінетах щеплень у:

• дитячих і дорослих поліклініках (центрах первинної медико-санітарної допомоги);

• амбулаторіях

• фельдшерсько-акушерських пунктах.

Зробити безоплатне щеплення можна як у комунальних (“державних”) закладах охорони здоров’я, так і в приватних клініках і лікарів-ФОП, які уклали договір з НСЗУ.

Також вакцини БЦЖ та для профілактики гепатиту В доступні у пологових будинках та неонатологічних цетрах - "державних" і приватних. Для отримання цих вакцин в зазначенних закладах декларація з сімейними лікарями, терапевтами та педіатрами не потрібна.

У приватних закладах, які уклали договір з Національною службою здоров’я, можна зробити щеплення безоплатно - НСЗУ оплачує ці послуги для громадян.
Інші приватні заклади закуповують вакцини для щеплення на комерційному ринку. Держава не уповноважена вирішувати,  у якому обсязі приватні заклади закуповують конкретні вакцини у свої заклади і які встановлювати ціни - як на вакцини, так і на медичні (консультації, введення вакцин тощо) послуги із їх введення. Це регулюється ринком, у який не втручається держава.
МОЗ України реєструє вакцини, виробники яких подають відповідну заявку. Міністерство не може бути ініціатором реєстрації, а також регулювати обсяги ввезення зареєстрованих вакцин в країну з комерційною метою. 
 

Як і багато медичних процедур, щеплення має свої показання та протипоказання. Показанням до імунізації є досягнення дитиною певного віку.

Серед основних протипоказань:

• алергічна реакція на попереднє введення препарату. У такому випадку необхідно використовувати вакцину з іншим складом, якщо це можливо. До гострої реакції лікарі відносять підвищення температури тіла понад 39℃, розвиток сильного місцевого набряку, судоми, різке зниження артеріального тиску;

• стан імунодефіциту - для пацієнтів з діагнозом ВІЛ або після недавно перенесеного курсу хіміо- або радіохвильової терапії.

Обидва випадки є абсолютними протипоказаннями до введення препарату. Є також і тимчасові протипоказання, за яких вакцинація переноситься на певний термін до стабілізації стану дитини.

До них належать:

• підвищена температура тіла;

• будь-яка інфекція в гострій фазі;

• недавно перенесені важкі захворювання, травми та операції;

• періоди загострення хронічних хвороб.

• Щоб врахувати всі можливі обмеження і вибрати оптимальний час імунізації, рекомендується проконсультуватися з сімейним педіатром. Лікар, вивчивши анамнез дитини, підбере відповідні дати для щеплення.

Щеплення дорослим затверджено Міністерством охорони здоров'я та проводяться згідно з календарем вакцинації. У дорослому віці (за умови, що всі щеплення були зроблені згідно з графіком), необхідно ревакцинуватися кожні 10 років від правця та дифтерії. Якщо в дитинстві були пропущені щеплення, потрібно звернутися до сімейного лікаря, щоб він склав індивідуальний графік вакцинації.

Рекомендованими (але необов'язковими) для дорослих є щеплення від гепатиту А, В, пневмококової інфекції, кліщового енцефаліту та грипу. Перед введенням вакцини слід проконсультуватися з лікарем, щоб дізнатися, чи немає протипоказань до того чи іншого щеплення.

Найчастіше дорослим ставлять такі щеплення:

• АДС-м - комбінована вакцина проти дифтерії та правця. Щеплення роблять ще в дитинстві, але для збереження імунної відповіді її необхідно повторювати кожні 10 років;

• проти гепатиту B. Популярність даних ін'єкцій серед дорослих пацієнтів пояснюється тим, що масова імунізація проти вірусного гепатиту почалася відносно недавно (на початку 2000-х років) і багато представників старшого покоління не щеплені від інфекції. Пройти вакцинацію може будь-яка людина до 55 років;

• проти пневмококової інфекції. Рекомендуються літнім пацієнтам і особам з хронічними захворюваннями, що ослабляють імунітет (цукровий діабет, тяжкі ураження печінки). Дані категорії громадян належать до групи підвищеного ризику і частіше хворіють на пневмококовуінфекцію - патологію, що вражає ЛОР-органи та дихальні шляхи;

• проти гепатиту А. Даний вид вірусу менш поширений, ніж гепатит В, але викликає такі ж небезпечні пошкодження печінки та інших внутрішніх органів. Найчастіше щеплення проти гепатиту А ставлять особам, схильним до професійного ризику зараження (військовослужбовцям, працівникам обслуговування і медичної галузі), а також мандрівникам, які відвідують неблагополучні регіони;

• проти кліщового енцефаліту. Дане щеплення затребуване серед сільських жителів, а також фахівців, які працюють на фермах і в сільськогосподарських угіддях. Також щеплення від енцефаліту рекомендується особам, які проживають поруч із природними масивами, часто виїжджають на природу, мандрівникам і туристам. Проти захворювання не виробляється тривала імунна відповідь, тому потрібно ревакцинація, зазвичай кожні 2-3 роки.

Пройти імунізацію дорослі пацієнти можуть в будь-якому сучасному медичному центрі. Попередньо рекомендується проконсультуватися з терапевтом, особливо за наявності хронічних захворювань.

В Україні також можна вакцинуватись від хвороб, які не входять у Календар профілактичних щеплень, наприклад, проти грипу, гепатиту А, вірусу папіломи людини, пневмококу, менінгококу тощо. 

Вакцини проти таких інфекцій пацієнти можуть придбати за власний кошт у аптеках або приватних медзакладах - у разі наявності. 

Отже, щеплення в Україні можна отримати як в комунальному медзакладі, так і  у приватному. Який би варіант ви не обрали, важливо, щоб дитина і ви були вчасно захищені від хвороб, від яких можна постраждати або навіть померти.