Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer
Skip to Content Skip to Mainnavigation Skip to Meta Navigation Skip to Footer

Розширення прав та можливостей людей з інвалідністю на працевлаштування

У січні 2025 року Рада схвалила розроблений Мінсоцполітики законопроєкт № 5344-д, реалізація якого суттєво розширює права та можливості людей з інвалідністю на працевлаштування.

Яку роботи обрати людині з інвалідністю | © Pexels

Робота для людей з інвалідністю (Pexels)

Законопроєкт передбачає вибір для роботодавців: або працевлаштувати осіб з інвалідністю, або сплатити цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту таких осіб.

«Тепер абсолютно всі роботодавці – як приватний бізнес, так і державні органи і органи місцевого самоврядування – рівні перед обов'язком працевлаштування людей з інвалідністю. Відсьогодні обсяг прав, обов'язків та відповідальності для усіх цих категорій є однаковим», - наголошує міністр соціальної політики Оксана Жолнович.

Основні зміни

Новий закон розширить можливості для працевлаштування людей з інвалідністю. Документ закріплює їхнє право працювати в усіх сферах, окрім тих, які протипоказані за станом здоров’я. 

Головні зміни закону про розширення можливостей працевлаштування.

  1. Розширення робочих місць. Держоргани та ОМС зобов’язані працевлаштовувати людей з інвалідністю, а раніше такі вимоги стосувалися лише комерційних компаній.

  2. Роботодавцю пропонуватимуться альтернативні механізми підтримки людей з інвалідністю (на вибір):

  • або працевлаштувати осіб з інвалідністю, облаштувавши їм (за потреби) належним чином робоче місце (1 робоче місце для роботодавців, що мають штат від 8 до 25 працівників; 2% робочих місць – для роботодавців, основним видом діяльності яких є реабілітація осіб з інвалідністю, навчання таких осіб або догляд за ними; 4% робочих місць – для роботодавців, що мають штат більше ніж 25 працівників);

  • або сплачувати цільовий внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (у разі, наприклад, неможливості працевлаштувати осіб відповідної категорії через високий ступінь виробничого ризику).

На прохання громадських організацій передбачено, що кошти цільового фонду соціального захисту осіб з інвалідністю скеровуватимуться також і на фінансування витрат на їхнє навчання.

При цьому розширюються категорії підприємств, які можуть користуватися фінансовою підтримкою від держави, наприклад підприємства захищеного працевлаштування, які матимуть на меті не отримання прибутку, а забезпечення роботою осіб з важкими формами функціональних обмежень.

Цільовий внесок

Розмір внеску буде обраховуватися платником шляхом визначення результату добутку таких показників:

  • 40% середньомісячної заробітної плати (винагороди) у відповідному календарному кварталі, розрахованої на одного працівника; кількість місяців у кварталі;

  • різниця між встановленим нормативом робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю і середньообліковою кількістю штатних працівників – осіб з інвалідністю за квартал, які працевлаштовані роботодавцем з урахуванням вимог, визначених цією статтею щодо розміру оплати праці.

Розмір внеску розраховується з показників кварталу, за який він сплачується.

Для цілей розрахунку внеску середньомісячна заробітна плата (винагорода) буде обчислюватися в порядку, встановленому КМУ. Тобто буде ще затверджено окремий порядок.

Крім того, скасовано норму про визначення МСЕК напрямків майбутнього працевлаштування. Із набранням документом чинності особи з інвалідністю можуть обирати будь-яку роботу, окрім тієї, яка прямо завдаватиме шкоди їхньому здоров’ю. За словами Жолнович, ця норма матиме особливе значення для військових, які після поранення бажають повернутися на фронт.


Чи була корисною Вам ця стаття?

Повідомити про помилку? Повідомте зараз.

Знайдіть відповіді на всі ваші запитання у нашій Спільноті