Постійні повітряні тривоги, невизначеність, розлука з близькими, вимушений переїзд і необхідність постійно допомагати іншим можуть призводити до хронічного стресу та емоційного виснаження.
Особливо гостро це відчувають волонтери, родини військових, переселенці, працівники соціальної сфери, освітяни та інші люди, які щодня підтримують тих, хто опинився у складних обставинах.
Досвід Новопокровської громади показує, як потреба в психологічній допомозі може поступово перетворитися на системну програму підтримки. Починалося все з волонтерської роботи та повідомлень про повітряні тривоги, а згодом громада створила Центр життєстійкості та затвердила власну програму охорони психічного здоров’я.
Як волонтерство призвело до емоційного вигорання
Після початку повномасштабного вторгнення Альбіна Сільчук разом із громадською організацією «Об’єднання громадян “Світочі”» допомагала мешканцям Новопокровської громади.
Через організацію отримували та розподіляли гуманітарну допомогу, збирали необхідні речі для військових, допомагали внутрішньо переміщеним людям із Донецької та Харківської областей.
Одночасно Альбіна створила спільноту «Сирена Новопокровської громади». Оскільки в населених пунктах громади не було звукового оповіщення, вона стежила за повідомленнями про повітряні тривоги та інформувала мешканців про їх початок і завершення.
Через це жінка прокидалася вночі по кілька разів. Вдень вона займалася волонтерською роботою, а вночі продовжувала стежити за безпекою громади.
Через кілька місяців постійного напруження з’явилося сильне фізичне та емоційне виснаження. Згодом стало зрозуміло, що подібний стан переживають і багато інших мешканців громади.
Чому психологічна допомога була потрібна не лише волонтерам
У громаді психологи на той час працювали переважно у школах. Дорослим мешканцям було складніше отримати фахову психологічну підтримку.
Водночас потреба в ній була у різних груп населення:
- родин військовослужбовців;
- ветеранів та військових;
- внутрішньо переміщених людей;
- волонтерів;
- освітян;
- соціальних працівників;
- людей старшого віку;
- батьків та дітей;
- людей, які переживали втрату або тривалий стрес.
Частину потреб люди намагалися задовольняти самостійно. Вони збиралися разом, займалися рукоділлям, готували допомогу для військових, спілкувалися.
Такі зустрічі давали людям можливість не залишатися наодинці зі своїми переживаннями. Однак поступово стало зрозуміло, що окремих волонтерських ініціатив недостатньо. Потрібна була система, у якій люди знали б, куди звернутися по психологічну допомогу і які послуги вони можуть отримати.
Центр життєстійкості допоміг зробити підтримку доступнішою
У 2024 році Новопокровська громада долучилася до пілотного проєкту зі створення Центрів життєстійкості.
Це безбар’єрні простори, де мешканці громад можуть безкоштовно отримати психосоціальну підтримку, проконсультуватися з психологом або фахівцем із соціальної роботи, долучитися до груп взаємопідтримки та навчитися технік самодопомоги. Проєкт реалізується Міністерством соціальної політики, сім’ї та єдності України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Для Новопокровської громади створення такого простору стало важливим переходом від окремих волонтерських заходів до більш системної психологічної та соціальної підтримки.
Альбіна Сільчук після відповідного навчання також стала соціальною менеджеркою Центру.
У ньому люди можуть не лише отримати консультацію психолога. Вони можуть звернутися до соціального працівника, поговорити про свої труднощі, отримати інформацію про доступні послуги або долучитися до групових заходів.
Саме можливість прийти без складного формального бар’єра поступово допомогла змінити ставлення мешканців до психологічної допомоги.
Як змінювалося ставлення людей до психолога
Спочатку частина мешканців громади сприймала психологічну допомогу з недовірою. Особливо це стосувалося старших людей, які не звикли говорити про емоційний стан із фахівцем.
Тому команда Центру почала проводити відкриті заходи, арттерапію, тренінги та групові зустрічі для людей різного віку.
Поступово мешканці побачили, що звернення до психолога не означає наявності якогось «серйозного діагнозу». Людині може бути просто важко, вона може втомитися, переживати втрату, тривожитися або потребувати розмови.
З'явився запит і на просту людську підтримку. Люди телефонували до Центру із запитанням, чи можна просто прийти поговорити.
Такий формат також є частиною психосоціальної підтримки: людину вислуховують, допомагають визначити її потреби та за необхідності скеровують до відповідного фахівця.
Чому громада вирішила створити власну програму
Робота Центру життєстійкості спочатку залежала від проєктного фінансування. Коли фінансування припинилося на певний період, команда продовжила працювати волонтерськи, оскільки люди вже потребували підтримки.
Тоді в громаді виникло важливе питання: як зробити психологічну допомогу постійною, а не залежною від чергового гранту чи проєкту?
Відповіддю стала окрема програма охорони психічного здоров’я та психосоціальної підтримки населення Новопокровської громади на 2026–2028 роки.
Її розробляли спільно представники громадської організації, селищної ради, соціального захисту населення та ветеранської політики.
Важливо, що перед створенням програми громада спочатку дослідила реальні потреби мешканців.
Що показало опитування мешканців громади
Фахівці проводили фокус-групи та анонімні добровільні опитування серед різних категорій населення.
До дослідження долучалися діти, люди старшого віку, внутрішньо переміщені особи, родини військовослужбовців, освітяни, підприємці, безробітні та пенсіонери.
Результати показали, що мешканці стикаються з:
- високим рівнем тривожності;
- емоційним виснаженням;
- труднощами у спілкуванні з членами родини;
- недостатньою обізнаністю про доступну психологічну допомогу;
- потребою у доступних групах підтримки та фахових консультаціях.
Розробка програми тривала близько восьми місяців. Після цього документ затвердили на сесії громади.
Водночас окремого фінансування програми на момент підготовки історії ще не було. Але її затвердження створило основу для подальшого залучення коштів із можливих державних, благодійних та інших джерел.
Яку психологічну підтримку мешканці отримують зараз
Робота в громаді продовжується незалежно від того, чи є фінансування окремої програми.
Для різних груп населення проводять зустрічі взаємопідтримки, арттерапевтичні заняття та тренінги. Фахівці виїжджають до шкіл, дитячих садків, закладів культури та інших місць, де можна організувати зустріч із мешканцями.
Для людей старшого віку проводять регулярні заняття у Центрі надання соціальних послуг.
Якщо мешканцям віддаленого села потрібна консультація психолога, фахівець може приїхати безпосередньо до населеного пункту. Для цього команда домовляється з місцевим старостою, директором школи або іншою установою та організовує зустріч.
У громаді також створили координаційну раду, до якої увійшли психологи закладів освіти та представники громадських організацій. Це дозволяє координувати різні ініціативи та краще направляти людей до потрібних послуг.
Окремо були створені так звані ментальні маршрути — довідник із інформацією про доступні мешканцям громади сервіси психічного здоров’я.
За даними команди громади, психосоціальну підтримку вже отримали понад 1000 її мешканців.
Психологічна підтримка може бути потрібна не лише на рівні громади. Існують також безкоштовні онлайн-програми, де жінки можуть отримати фахову допомогу та підтримку в групі.
Де жінки можуть отримати безкоштовну психологічну підтримку
Окремо доступна програма безкоштовної групової психологічної підтримки для жінок, які живуть в умовах тривалого стресу та невизначеності.
Для кого призначена програма
Участь можуть брати:
- партнерки військовослужбовців та ветеранів;
- волонтерки;
- фахівчині допомагаючих професій;
- українські жінки, які переживають хронічний стрес та емоційне виснаження.
Що передбачає програма
Учасниці можуть долучитися до щотижневих онлайн-зустрічей і групової роботи з українськими психологами та психологинями.
У рамках програми учасниці проходить психологічну діагностику на кількох етапах.
У програмі використовуються процес-орієнтований і тілесно-орієнтований підходи під супервізією міжнародних експертів.
Основна мета — створити безпечний простір, у якому жінки можуть відновлювати внутрішню опору, працювати з наслідками тривалого стресу та емоційного виснаження.
Формат: онлайн
Участь: безкоштовна.
Для реэстрації перейдіть на сторінку програми.