Перекази в Україні та Європі у 2025 році: нова ера швидких та прозорих операцій

Світові тренди фінансових технологій рухаються до миттевих платежів, прозорості даних і єдиних стандартів. Україна теж робить рішучий крок уперед: у 2025 році набирають чинності зміни, які вплинуть на карткові перекази, виписки та Open Banking. Водночас у Європі розгортається масштабна трансформація системи SEPA Instant завдяки Регламенту (EU) 2024/886 — і частина нових правил уже почала діяти.

Нижче — докладно про ключові зміни, їхні наслідки та те, на що звернути увагу зараз.

Регламент і ключові дедлайни

• У квітні 2024 року набрав чинності Regulation (EU) 2024/886 («Instant Payments Regulation», IPR), який вносить обов’язкові новації у систему миттєвих переказів у євро. 

• З 9 січня 2025 року всі PSP (payment service providers) у єврозоні мають бути готові приймати миттєві платежі (incoming). 

• А вже з 9 жовтня 2025 року для цих PSP стає обов’язковим надіслати миттєвий переказ (outgoing).

• Для країн, які не використовують євро, дедлайни дещо пізніші (напр. надсилання — до 9 липня 2027 року).

Ці кінцеві строки зобов’язують учасників платіжного ринку ЄС весь час бути на лінії, забезпечувати миттєве виконання та дотримуватись нових вимог щодо безпеки й верифікації.

1. Час виконання
   Платежі мають доходити до отримувача за максимум 10 секунд, навіть у вихідні чи позаробочий час. 

2. Відсутність верхнього ліміту
   У новому правилам SEPA Instant скасовується обмеження на суму переказу (що раніше було до ~ 100 000 євро). 

3. Перевірка імені отримувача (Verification of Payee — VoP)
   Перед здійсненням переказу банк має перевірити співпадіння ім’я отримувача з IBAN. Якщо є невідповідність — клієнт отримує попередження або платіж не буде виконано. 
   Правило VoP починає діяти з 5 жовтня 2025 року разом з оновленим rulebook SCT Inst. 

4. Прозорість і права споживача

   • Плата за миттєвий переказ не може перевищувати плату за звичайний SEPA-переказ. 

   • Банки зобов’язані працювати 24/7/365. 

   • Повідомлення про статус операції (real-time notifications) також стає обов’язковим згідно з новим rulebook.

   • Всі канали платежів (мобільний банк, онлайн, телефон, паперові інструкції тощо) мають підтримувати VoP і нові правила. 

5. Інші вимоги та наслідки для банків

   • Банки змушені переглядати стратегії ліквідності, оскільки кошти мають бути доступні 24/7, що зменшує можливості маніпуляцій із часовим розміщенням депозитів. 

   • Зростають вимоги до інфраструктури IT, кібербезпеки та систем протидії шахрайству в реальному часі. 

   • У деяких країнах банки прогнозують втрату частини доходів від тимчасового використання коштів клієнтів (interest income). 

Таким чином, у ЄС клієнт отримує вищий рівень сервісу, швидкості й захисту, а банки стають більш технічно підготовленими та прозорими.

Причина змін: Open Banking та прозорість.

З метою приведення банківської системи до сучасних світових стандартів, Україна активно розвиває Open Banking. Це означає, що банки відкривають API-інтерфейси стороннім провайдерам (PISP, AISP) для ініціювання платежів чи читання даних рахунків з дозволу користувача. 

НБУ затвердив відповідне Положення про відкритий банкінг 25 липня 2025 року. 

Ці зміни — технологічне підґрунтя, яке дозволяє вводити прозорі правила для переказів, контролю та клієнтської інформації.

Що зміниться з 1 жовтня 2025 року:

1. Більша прозорість у виписках та документах
   Усі карткові перекази почнуть супроводжуватися повною інформацією: повна юридична назва отримувача, ім’я відправника, рахунок тощо. Скорочення й абревіатури у банківських виписках поступаються повному стилю. 

2. Скасування анонімних переказів
   Перекази «на будь-кого» без імені/деталей вже не можливі — кожна транзакція матиме свій «цифровий відбиток». 

3. Жорсткіший контроль фінмоніторингу
   Банки посилять механізми контролю і оцінки походження коштів у межах нових стандартів фінансового моніторингу. 

4. Ліміти та інші внутрішні правила
   Залежно від банку можуть діяти внутрішні обмеження на суми переказів чи умови використання нових технологій (P2P, IBAN-перекази) через CityID чи інші ідентифікаційні механізми. 

5. Що клієнт має зробити

   • Перевірити, чи в банку оновлено умови й інтерфейси.

   • При збережених реквізитах чи QR-кодах — оновити дані, аби уникнути помилок.

   • Ознайомитися з правилами фінмоніторингу, особливо при великих переказах.

Хоча в Україні такі правила вводяться з акцентом на прозорість та інформаційну деталізацію, миттєвість переказів (як в ЄС) поки що не є обов’язковим стандартом. Але саме технологія Open Banking формує основу для потенційного майбутнього переходу.