Необхідно розуміти, що не всі люди з інвалідністю потребують опіки.
Цивільний кодекс України визначає, що опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
В Україні існує два офіційних варіанти піклування:
-
опіка;
-
постійний догляд, піклування, патронаж.
Опіка встановлюється над малолітніми особами (віком до 14 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування), та особами, які визнані недієздатними в судовому порядку.
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами (віком від 14 до 18 років, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування) та особами, цивільна дієздатність яких обмежена.
Фактично різниця полягає в тому, що опікун призначається, якщо особа визнається повністю недієздатною. Піклувальник призначається, коли дієздатність людини обмежена.
Тобто наявність інвалідності - це ще не підстава для встановлення опіки. Опікуна призначає тільки суд, і тільки суд визначає може людина бути опікуном чи ні.
опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю.
Переважно опікун або піклувальник призначається з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічними, з урахуванням особистих стосунків між ними та можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Крім того, за новим законом про мобілізацію, відстрочку отримують лише ті особи, які зайняті постійним доглядом лише за особами І та ІІ (в деяких випадках ІІІ) ступеня споріднення.
Хто не може бути опікуном
Опікуном не може бути фізична особа:
-
яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
-
поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування;
-
недієздатна особа або особа з частковою дієздатністю. (ч. 2 ст. 63 та ст. 64 ЦКУ)
-
з серйозними захворюваннями (туберкульоз 1–2 стадії, психічні та поведінкові розлади, злоякісні новоутворення 3–4 стадії, інфекції);
-
з травмами, які призвели до отримання інвалідності І групи;
-
з алкогольною чи наркотичною залежністю;
-
з непогашеною судимістю за будь-якої статті Кримінального кодексу України;
-
з судимістю за статтями, спрямованим проти життя, свободи і здоров’я громадян;
-
що раніше були опікунами чи піклувальниками та з їх вини опіку чи піклування припинили.
Про порядок оформлення опікунства над людиною з інвалідністю ви можете дізнатися у нашій статті.
Порядок оформлення піклування
Якщо людина похилого віку дієздатна та не страждає психічними розладами, за її проханням може бути встановлений — постійний догляд або патронаж. Піклування оформляється значно простіше ніж опікунство, оскільки не потребує визнання особи недієздатною у судовому порядку
Для оформлення догляду за людиною похилого віку необхідно, щоб особа, яка здійснюватиме догляд, та особа, за якою здійснюватиметься догляд, проживали разом. Особа, яка бажає офіційно оформити догляд за іншою людиною, має звернутися до органу соціального захисту населення чи Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) за місцем проживання / перебування особи, яка потребує догляду.
Разом з заявою про бажання здійснювати догляд за особою, подається також заява про надання згоди на здійснення догляду, паспорти обох сторін, реєстраційні номери облікових карток платників податків, довідки про реєстрацію місця проживання піклувальника та особи яка потребує піклування, декларація про майновий стан піклувальника та склад сім’ї, документ, який підтверджує необхідність постійного догляду за особою через її стан здоров’я (довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) або висновок лікарсько-консультаційної комісії (ЛКК)).
Причиною відмови у наданні довідки про встановленні піклування на особою похилого віку може бути: недостовірність поданих документів; відсутність реальної потреби у догляді особи, за якою планується встановити догляд (за висновками соціальних служб); неналежний стан житлових умов особи, яка планує взяти на проживання особу, за якою здійснюватиметься догляд; якщо актом перевірки соціальної служби не підтверджено факту спільного проживання.
Варто додати, що за новим Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» піклування за людиною похилого віку буде підставою для відстрочки у разі, якщо такий догляд здійснюється:
- за одним із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати;
- за членом сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Тобто фактично піклування за особою може бути підставою для відстрочки тільки у випадку, якщо це ваші батьки або родичі І, ІІ (в деяких випадках ІІІ) ступеня споріднення, за умови відсутності інших невійськовозобов’язаних осіб, на яких покладено обов’язок такого піклування.
Як бачимо, встановлення опіки чи піклування під час війни є надзвичайно важливим процесом, що забезпечує захист і підтримку вразливих категорій населення. Одночасно законодавство про мобілізацію передбачає відстрочку для тих осіб, які здійснюють опіку та піклування, що дозволяє їм виконувати свої обов'язки в умовах війни.