Нові інфекції в Україні: які віруси вже виявляють

Через міжнародні подорожі, переміщення людей та зміни клімату до країни можуть потрапляти збудники, які раніше майже не зустрічалися в українській практиці.

Особливу увагу зараз привертають чікунгунья, лихоманка денге та вірус Зіка. Окремо залишається важливою проблема завезеної малярії. Такі захворювання складно розпізнати лише за симптомами, оскільки висока температура, слабкість, головний біль, висип і біль у м’язах можуть нагадувати грип, COVID-19, інші вірусні інфекції або звичайну гарячку.

У квітні 2026 року Дніпропетровський обласний центр контролю та профілактики хвороб повідомляв про підозру на чікунгунью в Харкові після перебування пацієнтки на Сейшелах, а також про завезений випадок підозри на денге у Львівській області. В обох ситуаціях ризик подальшого поширення на той момент оцінювали як низький.

Водночас Центр громадського здоров’я України у 2025 році проводив дослідження поширеності збудників денге, Західного Нілу, Зіка та чікунгунья в Україні. Це показує, що питання арбовірусних інфекцій — тобто хвороб, які передаються через членистоногих, переважно комарів, — уже входить до системи епідеміологічного моніторингу країни.

Головна причина появи нових інфекцій в Україні — не міграція сама по собі, а глобальна мобільність людей і зміна умов для поширення переносників. Людина може заразитися під час відпочинку, роботи або тривалого перебування в тропічній чи субтропічній країні, а після повернення захворіти вже в Україні.

Подібний сценарій давно відомий інфекціоністам. Ще у 2010-х роках в Україні лабораторно підтверджували завезені випадки чікунгунья та денге після подорожей.

Сьогодні ситуація стала ще цікавішою: деякі види комарів, здатних переносити тропічні віруси, поширюються в Європі. Європейський центр профілактики та контролю захворювань (ECDC) зазначає, що Aedes albopictus, відомий як азійський тигровий комар, уже закріпився в значній частині Європи. За сприятливих умов завезений випадок може створити передумови для локальної передачі вірусу.

Це не означає, що в Україні почалася епідемія тропічних хвороб. Але для лікаря важливо знати про можливість такого діагнозу, а пацієнту — обов’язково повідомляти про нещодавні закордонні поїздки, особливо якщо після повернення з’явилася висока температура.

Чікунгунья — вірусна інфекція, яку передають заражені комарі Aedes. Найхарактерніша її ознака — раптова гарячка, яка часто супроводжується дуже сильним болем у суглобах.

За даними ВООЗ, до типових симптомів належать:

• висока температура;
• сильний біль у суглобах;
• набряк суглобів;
• біль у м’язах;
• головний біль;
• висип;
• нудота;
• виражена втома.

Симптоми чікунгуньї можуть нагадувати денге та Зіка, тому лише за клінічною картиною відрізнити ці інфекції часто неможливо. ВООЗ прямо зазначає, що це ускладнює правильну діагностику та оцінку реальної кількості випадків.

Проблема полягає не в тому, що захворювання обов’язково має нетиповий перебіг. Навпаки, симптоми досить неспецифічні.

Уявімо ситуацію: людина повернулася із Сейшел, Індії або іншого регіону з активною циркуляцією вірусу. Через кілька днів у неї підвищилася температура до 39–40 °C, з’явилися слабкість, головний біль і біль у суглобах.

Якщо лікар не знає про подорож, він може спочатку шукати значно поширеніші причини гарячки. Саме тому інформація про країну перебування, дату повернення та укуси комарів може бути принципово важливою для діагностики.

Український медичний журнал у 2024 році також описував клінічний випадок чікунгуньї в пацієнта в Україні, що демонструє: захворювання не є лише теоретичною можливістю для української медицини.

Для більшості людей хвороба не закінчується смертельно, однак суглобовий біль може бути дуже сильним і тривалим. У частини пацієнтів він зберігається протягом місяців.

Особливо уважними мають бути люди старшого віку та пацієнти з хронічними захворюваннями. Для людини з інвалідністю, яка вже має обмеження рухливості або хронічний біль, тривалий постінфекційний суглобовий синдром може суттєво впливати на повсякденне життя.

Денге — вірусна інфекція, яку найчастіше передають комарі Aedes. За оцінкою ВООЗ, щороку у світі відбувається приблизно 100–400 млн інфекцій, а близько половини населення планети живе в регіонах із потенційним ризиком зараження.

Для України денге переважно становить ризик як завезена інфекція. Саме такий характер мав випадок, про який повідомляли українські фахівці у квітні 2026 року: пацієнтка у Львівській області захворіла після перебування в ендемічному регіоні, а ознак місцевої передачі не виявили.

Зазвичай хвороба починається через 4–10 днів після зараження. Можливі:

• висока температура, іноді до 40 °C;
• сильний головний біль;
• біль за очима;
• біль у м’язах і суглобах;
• нудота та блювання;
• збільшення лімфатичних вузлів;
• висип.

У багатьох людей захворювання минає протягом одного-двох тижнів. Проте невелика частина пацієнтів може перейти у тяжку форму.

Небезпечні ознаки можуть з’явитися саме тоді, коли температура починає знижуватися. Не варто чекати, що стан автоматично покращиться.

Негайно зверніться по медичну допомогу, якщо після гарячки з’явилися:

• сильний або постійний біль у животі;
• багаторазове блювання;
• кровоточивість ясен або носа;
• кров у блювоті чи випорожненнях;
• різка слабкість;
• бліда або холодна шкіра;
• прискорене дихання;
• сильна спрага або неспокій.

Ці симптоми можуть свідчити про тяжку денге, яка потребує госпіталізації та медичного спостереження.

Вірус Зіка також передають переважно комарі Aedes, які активні переважно вдень. У більшості інфікованих людей симптомів взагалі немає або вони залишаються легкими.

Якщо симптоми виникають, це можуть бути:

• висип;
• невисока температура;
• почервоніння очей або кон’юнктивіт;
• біль у м’язах і суглобах;
• головний біль;
• загальне нездужання.

Зазвичай прояви тривають від 2 до 7 днів. Через схожість із багатьма іншими вірусними захворюваннями діагноз потребує лабораторного підтвердження.

Найбільша проблема пов’язана з інфікуванням під час вагітності. Вірус Зіка може передаватися від матері до плода та спричиняти вроджений синдром Зіка, зокрема мікроцефалію та інші порушення розвитку.

ВООЗ також пов’язує інфекцію з підвищеним ризиком синдрому Гієна — Барре та деяких неврологічних ускладнень.

Тому після поїздки до регіону, де циркулює Зіка, вагітній жінці варто обговорити ситуацію з лікарем навіть за відсутності виражених симптомів.

Малярія не є вірусною інфекцією — її спричиняють паразити Plasmodium, яких передають певні види комарів. Проте для мандрівників це одна з найважливіших інфекційних загроз у тропічних країнах.

За даними ВООЗ, у 2024 році у світі зареєстрували приблизно 282 млн випадків малярії та 610 тисяч смертей. Найбільше захворювання поширене в країнах Африки.

На відміну від чікунгуньї чи денге, малярія може швидко переходити у тяжкий стан. Початкові симптоми часто нагадують звичайну інфекцію: лихоманка, озноб, головний біль, слабкість.

Якщо людина повернулася з країни, де поширена малярія, і в неї виникла температура, про це потрібно повідомити лікаря. Не варто чекати кілька днів у надії, що це просто ГРВІ.

Нові інфекції в Україні — це не лише чікунгунья та денге. Залежно від країни подорожі лікарі можуть розглядати значно ширший перелік захворювань.

Це не означає, що всі ці інфекції активно циркулюють в Україні. Частина випадків може бути завезеною, а ризик місцевого поширення залежить від наявності відповідного переносника, температури, сезону та інших епідеміологічних факторів.

Історія подорожей іноді має таке саме діагностичне значення, як температура чи результати аналізів.

Якщо після повернення з-за кордону ви захворіли, повідомте лікарю:

1. Які країни та регіони ви відвідували.
2. Коли саме повернулися в Україну.
3. Чи були укуси комарів або інших комах.
4. Чи купалися у прісній воді, відвідували джунглі або сільську місцевість.
5. Чи приймали профілактичні препарати або робили рекомендовані щеплення.
6. Коли саме почалися перші симптоми.

Особливо важливо не приховувати поїздку, навіть якщо вона відбулася кілька тижнів тому. Інкубаційний період різних інфекцій відрізняється, тому лікар може враховувати подорож навіть тоді, коли ви вже давно повернулися додому.

На сьогодні немає підстав говорити про масштабне поширення денге або чікунгуньї серед населення України. Українські фахівці у випадках, зафіксованих навесні 2026 року, оцінювали ризик подальшого поширення як низький і не встановили місцевої передачі денге.

Однак глобальна ситуація змінюється. ECDC повідомляє, що в Європі вже відбуваються локальні випадки передачі денге, чікунгуньї та Зіка, а міжнародні подорожі сприяють завезенню вірусів у регіони, де раніше вони не циркулювали.

Для чікунгуньї ECDC окремо зазначає, що сприятливі погодні умови можуть створювати можливість локальної передачі там, де присутній Aedes albopictus. У 2025 році перші автохтонні випадки в материковій частині Європи з’явилися раніше, ніж зазвичай.

Тому правильна стратегія для України — не панікувати, а посилювати епідеміологічний нагляд, лабораторну діагностику та готовність лікарів розпізнавати завезені інфекції.

Найкраща профілактика для більшості комариних інфекцій — не допустити укусу комара. Це особливо важливо під час перебування у тропічних і субтропічних країнах.

Перед поїздкою:

• перевірте епідемічну ситуацію у країні призначення;
• дізнайтеся, чи потрібні вакцинація або медикаментозна профілактика;
• проконсультуйтеся з лікарем, якщо маєте хронічні захворювання;
• вагітним варто особливо уважно перевіряти рекомендації щодо країн із циркуляцією Зіка.

Під час подорожі:

• використовуйте репеленти відповідно до інструкції;
• носіть одяг, який закриває руки й ноги;
• використовуйте сітки на вікнах і дверях;
• за можливості спіть під москітною сіткою;
• пам’ятайте, що Aedes можуть кусати вдень, тому захист потрібен не лише вночі.

Не намагайтеся самостійно визначити, чи це денге, чікунгунья, малярія або звичайна вірусна інфекція. Ці захворювання мають симптоми, що перетинаються, а правильна діагностика може потребувати спеціальних лабораторних тестів.

Оптимальний алгоритм такий:

1. Зв’яжіться із сімейним лікарем або зверніться до медичного закладу.
2. Одразу повідомте про закордонну поїздку.
3. Назвіть країни та приблизні дати перебування.
4. Розкажіть про укуси комарів та інші можливі контакти.
5. Не приймайте антибіотики «про всяк випадок».
6. Якщо стан швидко погіршується, з’являється кровотеча, порушення свідомості, сильна задишка, багаторазове блювання або різка слабкість — необхідна невідкладна медична допомога.

Особливо важливо не пропустити малярію та тяжку денге, оскільки в цих випадках час до встановлення діагнозу може мати принципове значення.

Для людини з інвалідністю інфекція може мати інші практичні наслідки, ніж для повністю здорової людини. Наприклад, тривалий біль у суглобах після чікунгуньї може додатково обмежити рухливість, а висока температура та зневоднення можуть погіршити перебіг уже наявних хронічних станів.

Тому важливо заздалегідь підготуватися до подорожі:

• взяти достатній запас призначених лікарем препаратів;
• мати список діагнозів і ліків;
• зберігати медичні документи в електронному вигляді;
• перевірити можливість отримання медичної допомоги в країні перебування;
• заздалегідь дізнатися про необхідні щеплення та профілактику.

Панікувати через чікунгунью чи денге в Україні не потрібно. Наразі йдеться переважно про ризик завезених випадків, а не про масштабну епідемію цих інфекцій.

Водночас недооцінювати проблему також не варто. ВООЗ повідомляє про значне зростання глобального тягаря денге: у 2024 році у світі було зареєстровано понад 14,6 млн випадків, що стало рекордним показником за один рік.

Щодо чікунгуньї, ВООЗ у 2026 році також проводить окрему глобальну оцінку ризику, а європейські фахівці відзначають розширення умов, за яких комарі Aedes можуть підтримувати передачу вірусу.

Тому головна зміна полягає не в тому, що «тропічні хвороби прийшли в Україну», а в тому, що сучасна медицина повинна враховувати географію пацієнта так само уважно, як його симптоми.